Follow us by Email Підписатись

Translate Переклад

пʼятниця, 31 січня 2014 р.

Статья журналиста Винницкой газеты "Реал"-            Игоря Заиковатого о правах пациентов

Результаты масштабного мониторинга главных больниц Винничины, который затеял Дмитрий Гройсман

monitoringВ последнее время все проблемы охраны здоровья зачастую подаются в сравнении оказания медицинской помощи до реформы и после. Вместе с тем, многие «болезни» этой сферы появились гораздо раньше реформирования, и в статусе «хронически вялотекущих» сохраняются по сегодняшний день. При поддержке зарубежных и местных партнерских организаций ОО «Винницкая правозащитная группа» завершила годовой мониторинг соблюдения прав пациентов в коммунальных учреждениях охраны здоровья Винницы. Начинал его лично Дмитрий Гройсман, смерть которого в прошлом году потрясла всю Украину. Это объемный труд на 90 страниц, который, по мнению его авторов, дает представление об оборотной стороне медали, то есть о том, что думают о здравоохранении сами пациенты. Серией публикаций «РЕАЛ» постарается познакомить вас, дорогие читатели, с результатами мониторинга.
Нашу систему здравоохранения не ругает только ленивый. У инициаторов исследования была иная задача – показать общую картину и самые острые проблемы, которые зачастую отсутствуют в отчетах чиновников. Прежде мониторингов таких масштабов в пределах области не проводилось. Поначалу курировал исследование Дмитрий Гройсман, затем его вдова Светлана Побережец.
Отметим, методом стихийного выбора интервьюеров в течение 2013 года – с января по август — общественная организация опросила 1052-х пациентов городских и областных больниц. Полученный при анкетировании результат с точностью 95% (методом математического подсчёта) можно экстраполировать на 300 тысяч населения. То есть, по сути, выводы отвечают мнению большей части населения Винницы. По словам С. Побережец, на начальном этапе мониторинга были разработаны «отдельные» анкеты для пациентов, врачей, а также для участников фокус-групп. Таким образом, один человек заполнял одну анкету. Хотя в Украине нет специального закона для пациентов, но в целом законодательной базой права граждан регламентированы достаточно четко. Однако, как показало исследование, в лечебных учреждениях пациента принимают на правах гостя, причем на птичьих правах.
Каждый четвертый пациент считает, что ему не оказали медпомощь
Медики всегда говорят, что лучшее лечение – это профилактика. Согласно анкетированию «ВПГ», в течение года с профилактической целью 44% опрошенных пациентов проходили рентгенологическое исследование, 34,6% — мерили давление, 28,8% — делали электрокардиограмму, 11,5% — сдавали тест на гепатит С, а 9,7% — тест на ВИЧ. Таким образом, 61% проходил выборочное исследование, а 34,7%, обращаясь в больницу, обошлись без подобных процедур. Причем, по собственной инициативе «проверялись» 28,9%, работодатель направил 12,5%, а врач – 11%. Остальных к диагностике привели иные обстоятельства. При этом положительно на вопрос о том, рассказывал ли им врач о методах профилактики, ответили лишь 23% опрошенных. 59,7% сказали что «нет», остальные не смогли вспомнить. Из мероприятий по профилактике, которые люди проходили, они чаще называли вакцинацию и сдачу различных анализов.
Бесплатное здравоохранение хоть и гарантировано Конституцией, но не подкреплено средствами. Тем не менее, государство обязано заботиться о «доступности» медицины. На вопрос, отказывали ли вам в доступе к медпомощи, отрицательно ответили 63,5% опрошенных. То есть, не отказывали. Сами отказались 3,8%, а не смогли ответить 7,7%. Каждый четвертый уверил, что ему по разным причинам помощь не оказали. Причем, только в 9,6% из-за отсутствия такого вида помощи. «Из анализа персональных интервью и анкет пациентов из фокус-групп — когда с людьми приходилось беседовать более детально — мы выяснили, что официальная статистика отказов от лечения гораздо выше. Люди рассказывают, что иногда врач настаивает на том, чтобы пациент сам написал в своей истории болезни, что он отказывается от лечения, если не может его оплатить. Кроме того, анализируя анкеты, мы выяснили, что опрашиваемые не воспринимали как «отказ» случаи, когда обращались к семейному врачу и он отказывал в выдаче направления к узкому специалисту», — уточняет куратор исследования Светлана Побережец.
Заявили, что легко узнать о графике приема конкретного врача и его фамилию 46,9%, не согласились с этим – 9,6%. Остальным было сложно ответить на этот вопрос. Значит, не задумывались прежде. Телефон регистратуры легко узнали 49,2%, а для 10,8% это было сложно. Остальным он не понадобился. На вопрос, легко ли получить информацию о предоставляемых услугах, положительно ответили 21% опрошенных. 31,2% сказали «нет». То есть, информационно подкованным у нас можно считать каждого второго. Остальным это или не надо, или не настолько надо, чтобы добиваться результата. Другими словами, не хотели…
Оплата благотворительного взноса не всегда влияет на оказание помощи
Притом, что пациенты уже понимают, что бесплатной медицина быть не может, тем не менее, почти 84,1% считают, что сталкиваются с «экономическими преградами» в «своей» больнице. Для 54% опрошенных — это взносы в благотворительный фонд, для 53,3% — оплата диагностики и анализов, для 47,9% — покупка расходных материалов, для 36,7% — приобретение медикаментов за собственные средства, для 36,5% — оплата услуг врача. Подобные ответы скорее свидетельствуют о низком уровне доходов большинства больных. Кстати, 61,4% людей указали, что необходимую помощь или исследование они могут получить лишь в «платной» клинике, а тамошние «тарифы» не всем по карману.
Утверждают, что все диагностические методики, процедуры и лекарства, назначенные врачом, оказались для них материально не доступны 43,2% интервьюеров. Еще 21% людей смогли оплатить назначения, но для семейного бюджета это стало серьезным испытанием. О бесплатном лечении сказали лишь 2,5%, часть лекарств дали бесплатно 6,6% опрошенных, а 19,4% интервьюеров без проблем смогли рассчитаться за необходимый перечень назначений.
«Практика оплаты медицинских услуг через взносы в благотворительные фонды распространена во всех медучреждениях, которые поддавались мониторингу. При этом известны случаи, когда отказ от уплаты взноса не влиял на объем проведенного лечения, диагностики. Хотя фиксировались и противоположные случаи – бесплатно необходимые процедуры не предоставлялись», — уточняет координатор исследования. Она отмечает, что некоторые пациенты самостоятельно пытались выяснить у горсовета, какие услуги оказывают на платной основе, а какие бесплатно и где. Людям ответили, назвав бесплатными услуги, для получения которых «берут благотворительные взносы».
Проблемы лежачих больных
Поговорка «принимают по одежке» имеет особое значение в медучреждениях. «По мнению пациентов, отношение к ним зависит от материального положения (23%) и реже, но довольно часто, от социального статуса (9,8%) и возраста – в 5,8% случаев. Очень многие пожилые люди указывали, что ощущают дискриминацию и худший уровень обслуживания в сравнении с более молодыми пациентами», — поясняет Светлана Побережец.
Также Светлана Владимировна отмечает проблему доступности к медпомощи лежачих больных. Одна из опрошенных винничанок рассказала ситуацию со своей матерью, которая 13 лет прикована к постели, а кроме анализа крови ей якобы ничего не назначают. Другой лежачей пациентке посоветовали обратиться к частному кардиологу, поскольку врач из поликлиники к ней не придет. «Винничане жалуются на семейных врачей, рассказывают, что когда просят, например, направить к невропатологу, семейный врач заявляет «а что, и так понятно, что тут остеохондроз» и на этом консультация заканчивается. В итоге для доступа к адекватной и качественной медицине пациенты используют свои связи, стараются договориться через знакомых», — констатирует С. Побережец.
Уточним, речь в аналитической записке по результатам мониторинга не сводится к критике. ВПГ отмечает, что при гарантированной Конституцией бесплатной медицинской помощи государство не только не в состоянии ее предоставить, но и обеспечить своевременный ремонт больниц. Поэтому лечебные учреждения и пытаются с помощью благотворительных фондов самостоятельно решать свои проблемы. Правда, порой это оборачивается тем, что без оплаты отказываются предоставить медицинскую документацию или выписать из стационара. «В правозащитные организации поступали заявления о том, что иногда люди не могут получить необходимую помощь в стационарах государственных и коммунальных медучреждений, пока не заплатят деньги врачу. В случаях, когда нужна срочная операция, отказ по такой причине в помощи может иметь самые трагические последствия. Встречались случаи, когда пациентам давали список лекарств и перевязочных материалов, который значительно превышал действительно необходимый им объем. Где применялись эти лишние медикаменты, люди так и не смогли потом выяснить», — утверждает Светлана Владимировна.
Лечебные учреждения, в которых проводился мониторинг:
1) областная больница им. Пирогова;
2) областная психоневрологическая больница им. академика Ющенко;
3) облонкодиспансер;
4) горбольница №1;
5) горбольница №3;
6) городская больница скорой медицинской помощи;
7) городская больница «Центр матери и ребёнка»;
8) областная детская больница;
9) городской роддом №2;
10) городской центр первичной медико-санитарной помощи №7.
Игорь ЗАИКОВАТЫЙ

понеділок, 20 січня 2014 р.

Примусова психіатрія- злочин, що став наслідком безкарності  чиновників.Незаконне позбавлення волі та незаконна примусова госпіталізація до психіатричного закладу у місті Вінниця.


До Вінницької правозахисної групи звернувся мешканець міста Вінниця, громадянин Володимир П. та повідомив, що 08.01.2014 року, його було незаконно позбавлено волі шляхом затриманя лікарем ШМД Окуневським. Під час здійснення незаконного затримання громадянин Володимир П. знаходився у власному помешканні.

понеділок, 13 січня 2014 р.

Моніторинг дотримання прав пацієнтів в комунальних установах охорони здоров'я міста Вінниця.

Автор- Світлана Побережець( 0975854014, svitlana.poberezhets@gmail.com)

За даними ВОЗ, Україна обіймає 4-те місце в Європі за рівнем смертності серед дорослого населення.
Захворювання серцево- судинної системи виходять на перше місце серед причин смертності  працездатного населення України, в основному, чоловіків у віці від 30-ти до 44-х років.
Низький рівень доходів українців і майже повна відсутність доступної кваліфікованої та своєчасної медичної допомоги та профілактичних заходів призводять до щорічної втрати майже 440 тисяч українців.
Низький соціально- економічний рівень країни, вкрай недостатнє державне фінансування медичної галузі  не можуть сприяти покращенню здоров'я нації, що сьогодні потерпає від захворювань на туберкульоз, ВІЧ/СНІД, захворювань серцево- судинної системи, органів дихання, алкогольної та тютюнової залежності.
Гарантії держави щодо дотримання прав пацієнтів залишаються лише мертвими реченнями, довгим голосним відлунням  у порожніх від медикаментів шафах лікарень.
Можливо тому Стаття 3 Конституції України звучить так безнадійно цинічно для тих, хто сьогодні знаходиться на межі життя та смерті.
Стаття 3. Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

В 2013 році Вінницькою правозахисною групою здійснено моніторинг  дотримання прав пацієнтів в комунальних установах охорони здоров'я міста Вінниця.
Проведення моніторингу стало можливим за підтримки Польсько- Американського Фонду Свободи" Перетворення у регіоні"- RITA.
В завдання моніторингу не входила оцінка процесу реформування медичної галузі України, незважаючи на те, що Вінницька область входить до так званих пілотних регіонів, де відбувається впровадження реформи в галузі охорони здоров'я.
Однак, результати моніторингу дозволяють певною мірою оцінити наявність або відсутність змін в отриманні прав пацієнтів  в комунальних установах охорони здоров'я міста Вінниця з моменту запровадження процесу реформування медичної галузі(  дата...)В процесі проведення моніторингу зібрано та проведено аналіз інформації щодо дотримання прав пацієнтів в 10 конкретних установах  міста Вінниці та Вінницької області.
Отримані в процесі моніторингу данні порівняно з формально прийнятими в державі гарантіями в сфері охороні здоров’я  та існуючими нормами міжнародного права.У зв’язку з тим, що  в даний момент в державі відсутня система оцінки дотримання прав пацієнтів, в рамках проведеного дослідження фахівцями Вінницької правозахисної групи було розроблено інструментарій для  такої оцінки. В якості єдиного стандарту оцінки дотримання прав пацієнтів в державних установах охорони здоров‘я була обрана Європейська Хартія прав пацієнтів, оскільки права пацієнтів в Українському законодавстві не систематизовані в рамках одного законодавчого акту, а «розкидані» по різних нормативно – правових актах, а саме Хартія вважається тим Європейським стандартом, на який доцільно орієнтуватись. Існує система оцінки стану реформування системи охорони здоров’я в пілотних регіонах, затверджена Міністерством охорони здоров’я, але вона не містить цілісної оцінки дотримання прав пацієнтів в державних установах охорони здоров‘я. При розробці інструментарію для проведення моніторингу, враховувалися результати попереднього аналізу ситуації, який включав в себе:·        попередній аналіз права;
·        аналіз преси;
·        аналіз скарг громадян та проведення спеціальних фокус-груп;
·        візити до державних установ охорони здоров‘я.
На основі попереднього аналізу, також, вибудовувались попередні гіпотези щодо проведення дослідження.
Вінницька правозахисна група вперше запровадила спеціально розроблений  для проведення  моніторингу інструментарій, який можливо вважати досить досконалим та універсальним, таким, що і в подальшому може бути використаний для оцінки дотримання прав пацієнтів, як у Вінницькій області, так і в інших регіонах України. Він дозволяє не тільки оцінити дотримання того чи іншого права, а й піддати аналізу причини порушення конкретного права, а також, дозволяє  виробити відповідні рішення.Важливою функцією даного моніторингу є діагностика ситуації з дотримання прав пацієнтів в державних установах охорони здоров‘я.. Аналіз результатів моніторингу виявляє існуючі проблеми у дотриманні прав пацієнтів і надає цілісну картину того, що відбувається. Більшість з існуючих проблем з порушенням дотримання прав пацієнтів в державних установах охорони здоров‘я знаходили своє відображення в публікаціях у пресі і скаргах громадян, але при цьому не було комплексного підходу до їх аналізу з боку зацікавлених державних установ.Наведені результати моніторингу можуть стати як базою для більш детального аналізу ситуації, так і для конкретних дій щодо поліпшення ситуації на різних рівнях, починаючи від конкретних установ і закінчуючи зміною законодавства.
Під час проведення моніторингу використовувалися наступні методи збору інформації:
     пряме спостереження;
     аналіз документів, у тому числі моніторинг преси;
     опитування, в тому числі фокус-групи, анкетування та глибинні інтерв'ю.
Перелічені методи збору інформації дозволили отримати, як кількісні, так і якісні характеристики дотримання прав пацієнтів.Розроблений інструментарій, аналіз отриманих даних і національного законодавства структурований таким чином, щоб можна було оцінити його відповідність рівню дотримання прав пацієнтів, визначеному в Європейській Хартії прав пацієнтів.Для проведенні моніторингу була підготовлена група людей, котрі брали участь у його проведенні і зборі інформації, як шляхом анкетування так і іншими методами.При проведенні анкетування вибірка визначалась, виходячи з потреб даного моніторингу. Оскільки однією з основних функцій моніторингу є діагностична – тобто аналіз ситуації та виявлення існуючих проблем з дотримання прав пацієнтів, а не проведення соціологічного дослідження з високою точністю кількісних показників, вибірка вираховувалась таким чином, щоб довірча вірогідністю в 95 % могла бути екстрапольована на генеральну сукупність, що відповідає таким характеристикам:
         пацієнти 10 вищеназваних закладів;
         розмір генеральної сукупності – 300 тисяч осіб.
Вид вибірки – стихійна.Довірчий інтервал, в залежності від питань, коливається близько 3 %.Це означає, що кількісні показники можуть, в деякій мірі, відрізнятися при проведенні повноцінного соціологічного дослідження, але виявлені під час моніторингу тенденції однозначно мають місце і вимагають відповідного реагування. Виявлені в ході анкетування тенденції повністю підтверджуються при використанні інших методів оцінки, таких як аналіз документів, опитування шляхом проведення фокус-груп, глибинних інтерв’ю та прямого спостереження. 

З повним текстом звіту можна ознайомитись за посиланням-