Follow us by Email Підписатись

Translate Переклад

четвер, 16 жовтня 2014 р.


 Невідворотність покарання для катів Олега Мельника.




Вінницька правозахисна група у попередніх публікаціях  повідомляла громадськість щодо справи Олега Мельника- жертви катувань з боку співробітників Немирівського райвідділу міліції



06 жовтня 2014 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю. задовольнив скаргу жертви тортур- Мельника Олега- та виніс відповідну ухвалу, якою  скасував постанову слідчого відділу прокуратури Вінницької області ( прокурора Натальчука) про закриття кримінального провадження щодо злочину з боку міліціонерів та повернув справу на черговий етап досудового розслідування.

В черговий раз прокуратура продемонструвала підтримала безкарність та "засвідчила" громадянам України  свою лояльність до катів у погонах.

Така поведінка прокуратури нікого не дивує.Адже, раніше прокуратурою Вінницької області не визнавались факти тортур мешканця Шаргороду- Анатолія Кулика, мешканця Вінниці- Юрія Заболотного, мещканця Могилів- Подільського- Миколи Борчака, мешканців Гайсину- Андрія Мельниченка та Віталія Левченка.

Справа Олега Мельника - жертви  тортур з боку міліції - виразно та гучно демонструє суспільству беззахисність громадянина перед системою, нездатність системи захистити громадянина у випадку, коли представники системи є причетними до злочинів проти громадян. Міліціонери, що причетні до тортур Олега Мельника, залишаються непокараними, вони не відсторонені від роботи, а відтак, є джерелом небезпеки для суспільства, адже загроза повтору тортур з їхнього боку залишається. Безкарність призводить до нових злочинів. Невідворотність покарання для злочинців завжди є неминучою, незважаючи на шалений спротив та прийоми "правової еквілибристики" прокуратури, яка  не вбачає в діях співробітників міліції складу злочину.

Ми впевнені, що суспільство просто зобов'язане об'єднатись на захист жертв тортур від свавілля катів у погонах. Якщо громадяни не будуть послідовними у боротьбі за свої права, зло буде поширюватись та укорінюватись. 









понеділок, 18 серпня 2014 р.


Преследование правозащитников.

8 августа 2014 года, в Азербайджане, по обвинению в уклонении от уплаты налогов, злоупотреблении служебным положением и незаконном предпринимательстве задержан руководитель партнерской организации программы «Международное право для защиты общественных интересов» в Азербайджане Интигам Алиев. 


Интигам Алиев является президентом неправительственной организации «Общество правового просвещения». 
С 2009 года активно сотрудничает с проектом дистанционного обучения адвокатов Азербайджана, Беларуси, Молдовы, Украины, России  и является  экспертом международных организаций ОБСЕ, Совета Европы, Американской ассоциации юристов (ABA ROLI)
Международная Амнистия признала Интигама Алиева узником совести и призвала власти Азербайджана к немедленному ег7о освобождению.

Адвокаты и и юристы Программы Сети Домов прав человека
«Международное право для защиты общественных интересов»  в приведенном ниже заявлении призывают всех неравнодушных присоединиться к кампании поддержки и борьбы за освобождение Интигама Алиева и других заключенных по политическим мотивам.




                                        INTERNATIONAL LAW IN ADVOCACY




Вильнюс - Осло- ЖеневаБаку Киев - Кишинев - МинскМосква.

14 августа 2014

Заявление адвокатов и юристов Программы Сети Домов прав человека
«Международное право для защиты общественных интересов»

 «Задержание Интигама Алиева – это попытка расправы над правозащитным движением в Азербайджане»

8 августа 2014 года в Азербайджане по обвинению в уклонении от уплаты налогов, злоупотреблении служебным положением и незаконном предпринимательстве задержан руководитель партнерской организации программы «Международное право для защиты общественных интересов» в Азербайджане Интигам Алиев. По заявлению Интигама Алиева, все пункты обвинений не имеют правовой основы, а являются политически мотивированными.

Интигам Алиев - юрист, обладающий уникальными педагогическими способностями, блестяще преподавал  права человека в более чем 100 программах, обучая судей, адвокатов и журналистов в Азербайджане и за его пределами. Интигам Алиев является президентом неправительственной организации «Общество правового просвещения». С 2009 года активно сотрудничает с проектом дистанционного обучения адвокатов Азербайджана, Беларуси, Молдовы, Украины, России  и является  экспертом международных организаций ОБСЕ, Совета Европы, Американской ассоциации юристов (ABA ROLI). Накопленным  опытом он эффективно делится с выпускниками, участниками и экспертами Программы в ходе конференций, а также являясь тьютором программы HELP Совета Европы.
Автор десяти законопроектов, более двадцати книг и сотен статей по вопросам защиты прав человека, лауреат ежегодной премии «Homo Homini» в 2012 году от международной организации «People in Need», которую он получил за личное мужество, Интигам Алиев много лет защищает в судах политических заключенных, и для 25 из них выиграл дела в Европейском суде по правам человека (ЕСПЧ). В настоящее время в ЕСПЧ завершается коммуникация по 40 делам, подготовленным Интигамом Алиевым в связи с нарушениями избирательных прав во время парламентских выборов 2010 года.
Мы, участники Программы «Международное право для защиты общественных интересов», уверены, что настоящей причиной ареста Интигама Алиева является его  правозащитная деятельность и многочисленные обращения в Европейский суд по правам человека. Как стало  известно, документы по многим из дел, находящихся на рассмотрении в ЕСПЧ, сейчас, после обысков и ареста Интигама оказались в руках правоохранительных органов Азербайджана.

По нашему мнению, содержание под стражей Интигама Алиева по сфабрикованному обвинению – это попытка помешать работе по защите жертв нарушений прав человека и общественных интересов, а также массированная атака на сознание других азербайджанских правозащитников, с целью запугать их и отказаться от своей деятельности. Нанесен огромный урон для профессионального сообщества юристов и адвокатов всего постсоветского пространства.
Аресты, замораживание счетов многих неправительственных организаций, их руководителей, являются звеньями в общей цепи действий, направленных на то, чтобы заставить замолчать гражданское общество о нарушениях. Действия государственных органов в отношении Интигама Алиева и других правозащитников (в частности, Лейлы и Арифа Юнус, Расула Джафарова), арестованных в последние недели, свидетельствуют о несоблюдении государством международно-правовых стандартов, закрепленных в Венской декларации и Программе действий, принятой на Всемирной конференции по правам человека 25 июня 1993 года в Вене, а так же Декларации о правозащитниках (55/144), резолюции Совета по правам человека 22/6 «Защита правозащитников» (A/HRC/22/L.13), в частности пункты 9, 11 и 14, которые призывают государства:
во-первых, воздерживаться от любых актов запугивания или репрессий и обеспечивать надлежащую защиту в отношении лиц, которые сотрудничают с международными правозащитными институтами,
во-вторых, обеспечить такие условия ведения деятельности для правозащитников, которые не будут препятствовать их независимости, в том числе в отношении происхождения финансовых средств на эти цели, не будут вводить по отношению к правозащитникам дискриминационных ограничений, криминализации или делегитимизации их действий по поощрению и защите прав человека,
в-третьих, обеспечить прозрачность и определенность применения правовых положений, затрагивающих правозащитников, что позволит избежать потенциальных злоупотреблений со стороны государства в форме использования недостоверных доказательств, необоснованных расследований и задержаний, которые нередко препятствуют оперативному закрытию всех бездоказательных дел.
Обвинения Интигама Алиева и других правозащитников в налоговых нарушениях со стороны властей Азербайджана - это один из способов, к которым прибегают те государства, которые хотят заставить замолчать правозащитников. Обобщая негативную практику  последних лет, упомянутая резолюция формулирует стандарты, которых должны придерживаться государства​, чтобы содействовать работе тех, кто защищает права человека в своей стране. Полный текст Резолюции 22/6  от 12 апреля 2013 года «Защита правозащитников» опубликован здесь:  http://www.refworld.org/cgi-bin/texis/vtx/rwmain/opendocpdf.pdf?reldoc=y&docid=53bfa8874
Мы призываем всех неравнодушных присоединиться к широкой кампании поддержки и борьбы за освобождение Интигама Алиева и других заключенных по политическим мотивам.

******************
Адвокаты и юристы Программы Сети Домов прав человека
«Международное право для защиты общественных интересов»

For more information:
Liudmila Ulyashyna
Manager
International Law in Advocacy Program
Human Rights House Foundation
Kirkegate 5, 0153 Oslo
mobile: +47 91 33 34 72 
e-mail:
liudmila.ulyashyna@humanrightshouse.org


О Программе “Международное право для защиты общественных интересов” (http://humanrightshouse.org/Projects/ILIA)

Программа «Международное право для защиты общественных интересов» (англ. International Law in advocacy или ILIA)  - это совместный проект, осуществляемый несколькими организациями-членами Сети домов прав человека. Программа направлена на повышение уровня осведомленности и навыков адвокатов по международной защите прав человека. Программа стремится способствовать приведению национальной практики в соответствие с международными стандартами в области прав человека и обеспечить лучшую охрану для правозащитников и жертв нарушений основных прав.
О Сети Домов прав человека (www.humanrightshouse.org)
Сеть Домов прав человека (СДПЧ)— это форум для созданных и формирующихся Домов прав человека, которые объядиняют более 70 неправительственных организаций в 15 странах на Западных Балканах, в Восточной Европе и в Южном Кавказе, Восточной Африке и Западной Европе. Целью СДПЧ является защита, укрепление и поддержка правозащитников и их организаций. Фонд Домов прав человека — секретариат Сети Домов прав человека, базируется в Осло и Женеве.  

понеділок, 21 липня 2014 р.

Хто і коли закриє Ладижинську катівню?

Всеукраїнська незалежна профспілка "Трудящі", ГО «Ладижинська громадська рада», Вінницька правозахисна група розпочинають громадську кампанію, спрямовану на захист громадського активіста, жертви тортур Ладижинської міліції.

Всеукраїнська незалежна профспілка "Трудящі"
Вінницька обласна організація
Україна, 21050, м. Вінниця,
вул. Соборна, 52, офіс 203
тел. (096) 457-35-15
e-mail: wertu.vin@gmail.com Р/р № 260053004246
у Територіально відокремленому
відділенні №10001/175 філії Вінн.обл.
управління ВАТ«Ощадбанк»
МФО 302076 ЄДРПОУ 35997409



ПРЕС-АНОНС



На Вінниччині профспілкового активіста “Нашої Ряби» міліція зробила «наркодилером» та відправила за грати.



22 липня 2014 року, о 15 годині, у приміщенні Вінницького прес-клубу (вул. Соборна, 68, кінотеатр ім. М.Коцюбинського, 3 поверх) відбудеться прес-конференція на тему: «На Вінниччині профспілкового активіста «Нашої Ряби» міліція зробила «наркодилером» та відправила за грати». В заході візьмуть участь представники Вінницької правозахисної групи, Вінницької незалежної профспілки «Трудящі», громадської організації «Ладижинська громадська рада» та адвокат Олександра Чайковського. 
16 липня 2014 року співробітники Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області, приблизно о 17 годині, скоїли напад на Олександра Чайковського неподалік будинку де він мешкає, побили його, намазали руки люмінесцентною фарбою та силою доставили до помешкання, де він проживає за адресою: м. Ладижин Вінницької області, вул. Наконечного, буд. 132. В помешканні працівники Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області за участю залежних від них понятих сфабрикували протокол обшуку, згідно якого виявили у Олександра Чайковського 1500 гривень з надписом «Закупка» в кармані його шортів, а в помешканні «знайшли» пакет з речовиною рослинного походження. В цей же день співробітники Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області затримали Олександра Чайковського. 
Вінницька незалежна профспілка «Трудящі» звернулась до Президента України Петра Порошенка, Генерального прокурора України Віталія Яреми, Міністра МВС України Арсена Авакова та Омбудсмена України Валерії Лутковської з повідомленням про кричущі порушення прав і свобод Олександра Чайковського співробітниками ладижинської міліції. Вінницька правозахисна група звернулась до міжнародних правозахисних організацій з повідомленням про переслідування громадського активіста владою України. 



Нагадаємо, про свавілля співробітників Ладижинського МВ УМВС України у Вінницькій області вже повідомлялось на телеканалі «Інтер» в Подробности-ТВ- Сюжети за 29 ноября 2012г. (http://podrobnosti.ua/podrobnosti/2012/11/29/873712.html?cid=4265849). Однак, жоден з працівників міліції до цього часу не звільнений. 



У прес-конференції візьмуть участь:
Світлана Побережець – координатор Вінницької правозахисної групи;
Ігор Попенко – голова Вінницької незалежної профспілки «Трудящі»;
Андрій Бондаренко – юрист Вінницької незалежної профспілки «Трудящі»;
Андрій Скакодуб – голова ГО «Ладижинська громадська рада»;
Сергій Клінчіков – адвокат Олександра Чайковського.



середа, 25 червня 2014 р.


                                                                                                       
                                                                                                         Президенту України
24 червня 2014 року                                                                      Порошенко Петру Олексійовичу

Заява Вінницької Правозахисної групи
щодо закону України «Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та обставин, повязаних з проведенням антитерористичної операції на території України» ( 4998-1).

Вінницька правозахисна група закликає Президента України застосувати право вето передбачене ст.94 Конституції України та не підписувати прийнятий 19 червня 2014 року Верховною Радою України закон «Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та обставин, повязаних з проведенням антитерористичної операції на території України» ( 4998-1), повернути закон на повторний розгляд з наступних причин:
1) Закон не може вважатись легітимним. Так, в тесті закону «Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та обставин, пов’язаних з проведенням антитерористичної операції на території України», що внесений народними депутатами України Пацканом В.В. та Соболєвим С.В., для визначення внутрішньо переміщених осіб вжито термін  «вимушений мігрант», що не є коректним в контексті чіткого загальноприйнятого та офіційного терміну  міжнародного права -«внутрішньо переміщена особа»- ( intеrnally displased person) та стосується всіх, без виключення, внутрішньо переміщених  осіб  у всьому світі. В цьому контексті слід зауважити, що закон України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», який прийнятий Верховною Радою України 06.05.2014 року та є чинним, для визначення внутрішньо переміщених осіб застосовує термін «громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території».
Очевидно, що терміни «вимушений мігрант» та «громадяни України, які переселилися з тимчасово окупованої території» для визначення внутрішньо переміщених осіб в Україні позбавлені не тільки кореляції між собою, вказані терміни не є відповідними до  норм міжнародного права та дискримінаційними по відношенню до вказаної  вразливої категорії населення України. Застосування таких термінів в майбутньому призведе до суттєвого  обмеження доступу внутрішньо переміщених осіб в Україні до реалізації  їх прав , гарантованих міжнародними правовими нормами, зокрема, Керівними Принципами ООН щодо переміщення осіб всередині країни від1996 року.
         В Статті 1, частині 5 «Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та обставин, повязаних з проведенням антитерористичної операції на території України» ( 4998-1) зазначено: «Територія проведення антитерористичної операції на території України – територія України, визначена Указом Президента України про початок та проведення антитерористичної операції на території України». Насправді, в Указі Президента України не вказано територію України, на якій проводиться антитерористична операція. Відтак, невідомо, яким саме чином та за якими критеріями органи виконавчої влади будуть визначати зв‘язок місця проживання внутрішньо переміщеної особи з територією  проведення антитерористичної операції на території України. У випадку імплементації даного закону внутрішньо переміщенні особи не зможуть довести органам державної влади, що вони прибули  саме з території проведення антитерористичної операції, відповідно, ця вразлива група громадян України не матиме доступу до своїх прав.
Статтею 3, частиною 5 закону «Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та обставин, повязаних з проведенням антитерористичної операції на території України» ( 4998-1) передбачено порядок надання державної допомоги вимушеним мігрантам: «Перелік регіонів тимчасового розселення вимушених мігрантів у обов’язковому порядку публікується у засобах масової інформації та доводиться до відома органів місцевого самоврядування, громадських організацій та міжнародних інституцій, що здійснюють свою діяльність у сфері надання допомоги особам, що шукають притулку». Такі норми порушують Конституцію України та норми міжнародного права в контексті права на свободу пересування.
            2) Закон не може вважатись адекватним і ефективним у вирішенні поставлених завдань і проблем через відсутність норм, що могли б вирішити проблеми внутрішньо переміщених осіб з працевлаштуванням, доступом до житла, реєстрацією, тощо. Процес прийняття рішень органами державної влади є непрозорим та незрозумілим, що в разі набуття чинності та застосування закону на практиці призведе до застосування корупційних механізмів. В пояснювальній записці до проекту Закону України «Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м.Севастополя та обставин, пов’язаних з проведенням антитерористичної операції на території України» зазначено: «Реалізація законопроекту не потребуватиме внесення змін до інших законодавчих актів. Прийняття законопроекту не потребує  додаткових видатків із Державного бюджету України». Без сумніву, такі заяви не відповідають дійсності та носять радше декларативний характер, свідчать про відсутність професіоналізму осіб, що приймали участь в розробці вказаного законодавчого акту. Без внесення певних змін в цілу низку  діючих законодавчих актів України реалізація вказаного закону є неможливою.
            3) Процес прийняття закону Верховною Радою України був непрозорим-законопроект пройшов стадію обговорення лише в одному комітеті Верховної Ради України (з восьми  релевантних до процесу обговорення вказаного законопроекту), неурядові організації були позбавлена можливості долучитися до процесу обговорення вказаного законопроекту, міжурядові організації, Спеціальний доповідач ООН з питань внутрішньо переміщених осіб та інші експерти не були залучені до процесу розробки законопроекту.
             Зважаючи на викладені вище обставини, враховуючи надзвичайну важливість існування в країні правового механізму для забезпечення доступу внутрішньо переміщених осіб до своїх прав, закликаємо Президента України не підписувати прийнятий 19 червня 2014 року Верховною Радою України закон «Про правовий статус осіб, які вимушені залишити місця проживання внаслідок тимчасової окупації Автономної Республіки Крим та м. Севастополя та обставин, повязаних з проведенням антитерористичної операції на території України» ( 4998-1), повернути закон на повторний розгляд з наступних причин, залучити до процесу розробки законопроекту неурядові організації, міжурядові організації, експертів та Спеціального доповідача ООН з питань внутрішньо переміщених осіб.

Світлана Побережець,
Координатор Вінницької правозахисної групи.

понеділок, 2 червня 2014 р.


        СЛІДАМИ "ПОРНОСПРАВИ"

"Порносправа" Дмитра Гройсмана  вже давно стала своєрідним лакмусовим папером щодо перевірки дотримання законності в Україні.

Та чому слідчий відділ прокуратури Вінницької області вдруге  "прикриває" кримінальне провадження у справі про незаконне притягнення до кримінальної відповідальності завідомо невинного Гройсмана Дмитра Леонідовича?



Вінницька правозахисна група раніше повідомляла громадськість про те, що 12 серпня 2013 року Вінницький міський суд Вінницької області, за головування судді    Ковбаси Ю.П., за участю прокурора Калитко В.В. виправдав Гройсмана Дмитра Леонідовича за відсутності в його діях складу злочину і визнав невинуватим у поширенні порнографії.

В суді першої інстанції справа розглядалась  два з половиною   роки, було проведено 73 судових засідання, за перебігом справи спостерігали українські та міжнародні громадські організації, міжнародні інституції.  
За життя Дмитро Гройсман був впевнений, що "порносправу" бездарно "зшито"  системою спеціально для нього, з метою переслідування за активну життєву позицію та правозахисну діяльність. Дмитро вірив в те, що йому вдасться добитись справедливості, що, зрештою, суд його виправдає. Але сталося так, що життя відомого правозахисника обірвалось раніше, аніж судом було досліджено всі  необхідні обставини для постанови  виправдального вироку -  05 серпня 2013 року Дмитро Гройсман пішов з життя за обставин, які держава Україна відмовилась розслідувати.  Міліція, прокуратура, судово- медична експертиза, свідки смерті Дмитра Гройсмана вдалися до неймовірних "чудес" нелюдяності та беззаконня з тим, щоб  перешкодити розслідуванню обставин смерті відомого правозахисника. нерозслідування обставин смерті Дмитра Гройсмана

08 травня 2014 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Чернюк І.В. частково задовольнив скаргу адвоката Гурковської Наталії Володимирівни, що представляє інтереси потерпілої Побережець Світлани Юріївни, на постанову слідчого в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Вінницької області, юриста 2-го класу, Стопінчука О.О. від 26.03.2014 року про закриття кримінального провадження  №42013010010000436 внесеного до ЄРДР від 04.09.2013 року за ст. 372 ч.1 Кримінального Кодексу України по факту притягнення завідомо невинного Гройсмана Дмитра Леонідовича до кримінальної відповідальності та виніс відповідну ухвалу, якою скасував постанову слідчого Стопінчука О.О. та повернув справу на додаткове розслідування.

Нагадаю, що вперше шлях з незаконного закриття вказаного кримінального провадження випробував старший слідчий в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Вінницької області, юрист 1-го класу, Александров О.К., який 22.11.2013 року виніс постанову про закриття вказаного кримінального провадження. Старший слідчий прокуратури старанно  втиснувся в процесуальні терміни, але з дотриманням законності під час розслідування в кримінальному провадженні якось не склалось.
Тому "юридична праця" слідчого прокуратури Александрова О.К. потерпіла фіаско- 30 грудня 2013 року суддя Вінницького міського суду Вінницької області Вишар І.Ю. скасував  постанову старшого слідчого прокуратури Александрова О.К., про що виніс відповідну ухвалу (  ухвала судді Вишара І.Ю).
Під час проведення розслідування у вказаному кримінальному провадженні старший слідчий пркуратури Александров О.К.  "забув" визнати Побережець С.Ю. потерпілою та допитати її, допитати ініціатора слідчих дій у кримінальному провадженні, а саме заявника - співкоординатора Громадської організації "Центр Соціальна Дія" Федорович І.Ю., допитати співробітників Вінницької правозахисної групи,  осіб, що приєднались до заяви співкоординатора Громадської організації "Центр Соціальна Дія" Федорович І.Ю.( свідків з боку заявника). Старший слідчий прокуратури Александров О.К. також не обтяжив себе наданням правової оцінки діям слідчих УМВСУ у Вінницькій області Руденко Д.С., Солдатова О.Б., прокурорів Добросердова А.Р.,Соловйова О.В., Калитко В.В. Під час проведення розслідування у кримінальному провадженні старший слідчий прокуратури Александров О.К. не надав правової оцінки щодо призначення та проведення так званої мистецтвознавчої експертизи  та не утруднив себе тим аби перевірити кваліфікацію та освіту  Безбаха І.В.-людини, яка назвала себе експертом, а насправді- самозванця, прізвище якого відсутнє в реєстрі атестованих судових експертів Міністерства Юстиції України. Такого роду амнезія, а в народі просто забудькуватість, у випадку слідчого прокуратури, скидається на недотримання норм чинного законодавства під час проведення розслідування у кримінальному провадженні та професійну невідповідність.

Слідчий  в особливо важливих справах слідчого відділу прокуратури Вінницької області, юрист 2-го класу, Стопінчук О.О. примудрився вдруге, за неповних вісім місяців, незаконно "прикрити" вказане кримінальне провадження, про що 26.03.2014 року він виніс відповідну постанову. Під час проведення розслідування у вказаному кримінальному провадженні слідчий прокуратури Стопінчук О.О., нібито за законом ланцюгової реакції, скопіював незаконні дії свого попередника- за майже вісім місяців розслідування він так і не спромігся  допитати ініціатора слідчих дій-заявника- співкоординатора Громадської організації "Центр Соціальна Дія" Федорович І.Ю. про обставини даного кримінального правопорушення. Нагадаю, що 14.02.2014 року прокурор СВ прокуратури Вінницької області Шаргало В.А. задоволив клопотання адвоката Гурковської Н.В. про допит свідків Федорович І.Ю та Закревської Є.О. В суді слідчий прокуратури Стопінчук О.О. пояснив, що надсилав заявнику за місцем проживання повістки та неодноразово телефонував, викликав на допит, та(за словам слідчого прокуратури) заявник весь час вигадував нові причини неявки для проведення слідчих дій. У присутніх в залі суду могло скластись враження, що через таке, нібито безвідповідальне, ставлення заявника до ініційованого ним кримінального провадження слідчий почувався скривдженим та  обуреним, майже не плакав. Але суддя Вінницького міського суду Вінницької області Чернюк І.В. нагадав слідчому прокуратури, що останній не вжив всіх передбачених відповідним законом заходів для проведення допиту свідків, а саме, не звернувся до суду з клопотанням про здійснення приводу щодо свідків Федорович І.Ю. та Закревської Є.О.
Суд зауважив, що  слідчий прокуратури Стопінчук О.О. не виконав ухвалу суду від 30.12.2013 року та не надав правової оцінки щодо призначення та проведення так званої мистецтвознавчої експертизи  та не утруднив себе перевіркою компетенції самопроголошеного експерта Безбаха І.В. 
Відтак, розслідування в кримінальному провадженні №42013010010000436 внесеного до ЄРДР від 04.09.2013 року за ст. 372 ч.1 Кримінального Кодексу України доведеться продовжити та виконати всі вказівки суду.
Цікаво, які причини вигадає слідство аби знову закрити таке небажане для прокуратури кримінальне провадження? Дочекаємось новин від слідства, керівними принципами якого на сьогодні залишається "верховенство неправди та словоблуддя".
Вінницька правозахисна група і надалі інформуватиме суспільство про перебіг розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
                                             АвторСвітлана Побережець,