Follow us by Email Підписатись

Translate Переклад

пʼятниця, 6 грудня 2013 р.

Держава гарантує...
 Держава відбирає... 

Адміністрація Стрижавської виправної колонії №81  відібрала у засуджених гарантовану Конституцією України та міжнародними правовими нормами можливість скористатись правом на доступ до правової допомоги. 
Гадаємо, що Генеральній прокуратурі України, Комітету ВР України з питань прав людини, Уповноваженому ВР України з прав людини, Європейському комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню(КЗК); Комітету ООН з прав людини, ОБСЄ, міжнародним правозахисним організаціям, фахівцям у галузі права, громадським організаціям в Україні викладена інформація стане предметом для відповідного реагування та подальших дій.

Вінницька правозахисна група інформувала суспільство про порушення адміністрацією Стрижавської виправної колонії №81  норм чинного законодавства України та відповідних норм міжнародного права, наслідками якого стали незаконне перешкоджання адвокату Гурковській Н.В. в наданні правової допомоги засудженим, які звернулись за допомогою та незаконним позбавленням права на отримання доступу до правової допомоги засудженими -ситуація в Стрижавській виправній колонії №81  та  майстер клас від адвоката Гурковської Н.В.

Конституція України, Стаття 3. декларує: "Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави".
У відповідності  до  ст. 59 Конституції України, " Кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура".
Поняття "кожен" охоплює всіх без винятку осіб - громадян України, іноземців та осіб без громадянства, які перебувають на території України.
Факт перебування громадян у місцях позбавлення волі не означає втрату конституційного права на отримання правової допомоги  та рівність перед законом-Конституція України,Стаття 21: "Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними."
Конституція України,Стаття 24. "Громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом".


Крім Основного Закону України право на юридичну допомогу знайшло відображення  в інших нормативно-правових актах — Кримінально-процесуальному кодексі України, Цивільному процесуальному кодексі України, Кодексі України про адміністративні правопорушення, Законах України «Пре адвокатуру», «Про прокуратуру», «Про міліцію»  і багатьох інших.
Отже,право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Право на юридичну допомогу знайшло своє закріплення й у нормах міжнародного законодавства: Стаття 11 Загальної декларації прав людини і громадянина, ч. З ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, підпункті «з» п. З ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод, п. 93 Мінімальних стандартних правил поводження з в'язнями, Конвенції ООН проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання.
Серед функцій такого права у суспільстві слід окремо виділити превентивну, яка не тільки сприяє правомірному здійсненню особою своїх прав і свобод, а й, насамперед, спрямована на попередження можливих порушень чи незаконних обмежень прав і свобод людини і громадянина з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб.
Не слід забувати про важливу роль Уповноваженого ВР України з прав людини, на якого покладено функції національного превентивного механізму:"На Уповноваженого покладаються функції національного превентивного механізму відповідно до Факультативного протоколу до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання" ( 995_f48 ).

Отже, Вінницький окружний адміністративний суд, прийняв до уваги більшість норм українського законодавства та відповідних норм міжнародного права, коли виносив постанову за позовом адвоката Гурковської Наталлі Володимирівни до Стрижавської ВК №81 Державної пенітенціарної служби України у  Вінницькій області.                     








Наразі  без відповіді залишається питання- хто з посадових осіб органів державної влади відповідатиме за незаконне обмеження прав і свобод засуджених?

Надія на те, що винні будуть ідентифіковані з'явилась після того, як Вінницька правозахисна група отримала інформаційний запит від Прокуратура Вінницької області.



Здається, що Прокуратура Вінницької області невдовзі зможе наблизитись до відповіді на це запитання.

Автор- Побережець Світлана,
+380975854014
svitlana.poberezhets@gmail.com









четвер, 5 грудня 2013 р.

Ладижин.
Міліція проти народу.
Систематична безкарність породжує нові злочини.

Вінницька правозахисна група неодноразово повідомляла про тортури громадян співробітниками Ладижинського міського відділу міліції. 
Широкого розголосу отримала трагічна історія про знущання над громадянином Бахтійором Алієвим,якого у листопаді 2011 року піддавали тортурам у Ладижинському райвідділі міліції- історія про знущання над громадянином Бахтійором Алієвим.
20 листопада 2012 року живими мішенями для Ладижинських правоохоронців стали громадяни Андрій Мельниченко та Віталій Левченко- вони абсолютно мирно та законно вимагали від роботодавця сплати заборгованості по заробітній платні, натомість, були жорстоко побиті співробітниками правоохоронних органів, після чого їх незаконно доставили до Ладижинського міського відділу міліції. -хто закриє Ладижинську катівню?
Громадянин  міста Ладижин Сергій Закреничний  змушений згадувати, як  23 вересня 2013 року, побитий міліцейським кийком, мив закривавлену підлогу в офісі СТО. Так для нього та його друзів, що завітали до офісу СТО, яке належить Сергієві, завершився  той вечір. Кров на підлозі  належала його товаришу Михайлу Зеленюку- це Ладижинські "правоохоронці", увірвавшись в приміщення офісу, скориставшись наручниками, нанесли удар по голові  Михайла. Останній так і не встиг зрозуміти, що відбувалось:через забійну рану голови та крововтрату чоловік знепритомнів та впав на підлогу.  Михайло прийшов до тями у Ладижинській міській лікарні, де через черепно- мозкову травму та переломи кісток носу змушений був "затриматись"  більше ніж на тридцять діб.
Сьогодні Михайло погано спить, вночі прокидається від жахливих снів, він скаржиться на головний біль та швидку стомлюваність.

Громадяни міста Ладижин розповіли представникам Вінницької правозахисної групи та журналістам, що ввечері 23 вересня, 2013 року, на територію СТО міста Ладижин, увірвались міліціонери, команди віддавали( як невдовзі зясувалось) старший лейтенант міліції Олександр Лаврук та майор міліції Сергій Бойко. Присутні в офісі громадяни не були поінформовані про причину візиту правоохоронців, натомість, всі присутні були побиті та в наручниках доставлені до Ладижинського міськвідділу міліції.
Сергій Закреничний припускає, що криваві події вересня 2013 року пов'язані зі спробою відняти його бізнес.
24 вересня 2013 року постраждалі громадяни  Сергій Закреничний та Михайло Зеленюк подали письмові заяви про злочин до Генеральної прокуратури України,прокуратури міста Ладижин, МВС України, ВВБ у Віницькій області.

У жовтні 2013 року жертви катувань з боку співробітників міліції отримали відповідь від прокурора смт. Тростянець Вінницької області Швеця А.І. про початок досудового розслідування у кримінальному провадженні за заявами Сергія Закреничного та Михайла Зеленюка. 

Старший слідчий прокуратури Тростянецького району, молодший радник юстиції Швець А.І. повідомив потерпілих  Сергія Закреничного та Михайла Зеленюка про те, що попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення,за якою проводиться досудове розслідування-  ч.2 ст.365 КК України:

  "Перевищення влади або службових повноважень, якщо воно супроводжувалося насильством, застосуванням зброї або болісними і такими, що ображають особисту гідність потерпілого, діями, за відсутності ознак катування, - 

карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років". 







Отже, досудове розслідування у кримінальному провадженні, що відкрито за заявами Сергія Зведенюка та михайла Зеленюка триває.

На жаль, статистика щодо катувань співробітниками правоохоронних органів громадян залишається жорсткою та безжальною, вочевидь, свідчить про системність катувань. Прокуратура, як правило, продовжує покривати злочинців. 
Відтак, за умов повної безкарності, кати у міліцейській формі продовжують «захищати» громадян України. 

Попри зростаючу кількість програних Україною справ у Європейському суді з прав людини, українська влада послідовно відмовляється визнавати факти застосування катувань, відмовляється розробляти та впроваджувати систему реабілітації та ре- соціалізації жертв катувань.

Вінницька правозахисна група закликає засоби масової інформації продовжувати інтенсивне висвітлення злочинів, здійснених співробітниками міліції.

Вінницька правозахисна група закликає Начальника УМВС України у Вінницькій області Віктора Русина припинити практику "кругової поруки" та безкарності міліціонерів.

Звертаємо увагу Омбудсмена України Валерії Лутковської на випадок катувань громадян України співробітниками Ладижинської міліції та закликаємо Уповноваженного ВР України з прав людини відкрити провадження за повідомленням про катування жителів міста Ладижин Вінницької області.

"Однією з головних функцій омбудсмана у світі є контроль за діяльністю виконавчих та інших органів державної влади шляхом розгляду скарг громадян на дії тих чи інших органів або посадових осіб, що призвели до порушення прав та свобод людини і громадянина. В цьому сенсі важливим невід’ємним правом омбудсмана є право проводити розслідування, у тому числі й за власною ініціативою, і на їх підставі вносити рекомендації щодо шляхів відновлення порушених прав у конкретному випадку, вносити пропозиції стосовно змін до законодавства або перегляду неправомірної адміністративної практики органів державної влади. Процедура звернення до омбудсмана максимально неформальна та гнучка, а доступ до нього є безплатним і відкритим для всіх громадян держави".

Вінницька правозахисна група, з моменту заснування у 2001 році, наполегливо бореться з усіма видами нелюдського поводження та катувань,надалі продовжуватиме надавати безкоштовну правову допомогу жертвам катувань.
Автор- Побережець Світлана,
+380 975854014,
svitlana.poberezhets@gmail.com