Follow us by Email Підписатись

Translate Переклад

вівторок, 9 серпня 2011 р.

Умови ув‘язнення, в яких люди, позбавлені волі, стають жертвами «пасивного паління» є жорстоким поводженням та порушенням прав людини


Умови ув‘язнення, в яких люди, позбавлені волі, стають жертвами «пасивного паління» є жорстоким поводженням та порушенням прав людини

Останніми днями ЗМІ поширили скаргу родичів колишнього Прем‘єр-Міністра України Юлії Тимошенко на те, що остання змушена перебувати у камері СІЗО разом з іншою засудженою, яка палить у житловому приміщенні (камері).

Вінницька правозахисна група зазначає, що фактичне примушування осіб, взятих під варту, до «пасивного паління» є грубим порушенням прав людини і, нажаль, дуже часто зустрічається у реаліях вітчизняної пенітенціарної системи. Незалежно від того, хто зазнає примушування до «пасивного паління» – колишній високопосадовець, державний діяч, чи пересічний в‘язень - держава зобов‘язана однаковою мірою дбати про збереження здоров‘я осіб, які перебувають під її повним контролем і знаходяться під час ув‘язнення у повній залежності від держави. Жодні аргументи щодо перенаселеності в‘язничної системи, складних економічних умов тощо не повинні прийматися до уваги, коли йдеться про здоров‘я людини.

Вінницька правозахисна група нагадує, що питання примусового «пасивного паління» в пенітенціарній системі неодноразово ставали предметом розгляду Європейського Суду з прав людини. Так у нещодавньому рішенні по справі «Флореа проти Румунії» Суд встановив що тривале перебування арештованого у приміщенні з іншими в‘язнями, які створювали для нього ситуацію «пасивного паління» було жорстоким поводженням і становило порушення Ст.3 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Аналогічну позицію зайняв Європейський суд і у справі «Трєпашкін проти Росії №2», проте справедливо буде зазначити, що заявник в цій справі страждав на бронхіальну астму.

Крім жорстокого поводження примушення ув‘язнених до «пасивного паління» може на нашу думку становити і загрозу порушення права на безпечне довкілля, яке є похідним від прав людини, визначених приписами Ст.8 Євроконвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Хоча таке право людини, як право на здоров‘я окремо не захищається Євроконвецією, проте воно захищається Конституцією та законами України, відтак Державна пенітенціарна служба повинна забезпечити дотримання цього права щодо усіх ув‘язнених.

Вінницька правозахисна група регулярно отримує скарги українських ув‘язнених та засуджених на примус до «пасивного паління». Тому ми сподіваємося, що завдяки великій суспільній увазі до обставин та умов ув‘язнення Ю.В.Тимошенко можна буде невідкладно розпочати реальні кроки, спрямовані на припинення практики «пасивного паління», яке становить очевидну та серйозну небезпеку правам кожного, хто зазнає таке поводження.

середа, 3 серпня 2011 р.

Запізніле прозріння! Прокуратура Вінницької області з четвертої спроби під тиском громадськості та неспростовних фактів побачила катування в діях співробітників Могилів-Подільської міліції. А як щодо інших міліцейських злочинів?!


03 серпня 2011 року
Для негайного розповсюдження!

Запізніле прозріння! Прокуратура Вінницької області з четвертої спроби під тиском громадськості та неспростовних фактів побачила катування в діях співробітників Могилів-Подільської міліції.
А як щодо інших міліцейських злочинів?!
        
Вінницька правозахисна група вітає повідомлення Прокуратури Вінницької області про порушення кримінальної справи за фактом заподіяння тілесних ушкоджень Сафарову Фірдовсі Керім Огли працівниками Могилів-Подільського РВ УМВС у Вінницькій області. Цей злочин, а вірніше – злочини: катування, зловживання владою та службовим становищем, службові підроблення, незаконне позбавлення волі, порушення рівноправності громадян на підставі їх національної належності були скоєні вищим керівництвом Могилів-Подільського міськрайвідділу міліції ще 26 березня 2011 року, проте Могилів-Подільська міськрайонна прокуратура вперто покривала злочинців у погонах, ТРИЧІ(!) відмовляючи жертві злочину у порушенні кримінальної справи відносно озвірілих карателів.



Кричущий випадок расистсько-мотивованого міліцейського насильства, який мав місце у багатонаціональному місті Могилеві-Подільському, привернув увагу багатьох електронних та друкованих засобів масової інформації як у Вінниччині, так і в Україні. Ми переконані, що лише наполегливе висвітлення пресою нападу, до якого причетний Начальник Могилів-Подільського міськрайвідділу міліції підполковник В.П.Шрамко, змусило прокуратуру Вінницької області побачити те, що було очевидно усім – міліціонери Могилева-Подільського діяли не як правоохоронці, а як організоване злочинне угрупування – банда. Чотири місяці відчайдушної боротьби Сафарова, преси та правозахисників за справедливість довели – міліцейська банда має надійний «дах». Цей дах забезпечували люди, які покривали злочинців, усіляко допомагали їм уникнути передбаченої законом відповідальності. Дії Василя Шрамка було визнано повністю законними та правомірними відповідно до результатів службової перевірки, проведеної старшим інспектором з особливих доручень інспекції з особового складу управління кадрового забезпечення УМВС України у Вінницькій області майором міліції Вараницею О.П., начальником інспекції з особового складу УМВС України у Вінницькій області підполковником міліції
Регушем В.М. Висновки цієї «перевірки» затвердив Заступник начальника УМВС України у Вінницькій області полковник міліції Бокша М.О. Саме вони, а також прокурори з Могилева-Подільського Бондар Л.В. та Гулько А.В., які тричі відмовлялися порушувати кримінальну справу відносно міліціонерів, і зробили усе можливе, аби банда і далі знущалася над українцями. Цікаво, що попри оприлюднене в інтернеті відео свідчення іншого жителя Могилева-Подільського – Миколи Борчака, який також зазнав аналогічного насильства з боку Василя Шрамка, ніхто в прокуратурі і не думає проводити перевірку по цьому факту.

Ми свідомі того, що факт порушення кримінальної справи за фактом знущань міліціонерів над нашим громадянином не гарантує справедливості. Прокуратурою Вінницької області ЧОТИРИ рази закривалася кримінальна справа, порушена раніше за фактом катувань жителя Шаргорода Анатолія Кулика офіцерами місцевої міліції, по якій невдовзі Європейський суд з прав людини має оприлюднити свій вердикт. Залишилася прокуратура байдужою і до факту нелюдських катувань, яких зазнав у вінницькій міліції вінничанин Юрій Заболотний.

Проводячи щоденний моніторинг дотримання прав людини у діяльності міліції у Вінницькій області, ми змушені з тривогою зазначити, що різке погіршення ситуації та збільшення скарг, які надходять до правозахисників на міліцію, припадає на період, коли УМВС України у Вінницькій області очолив генерал-майор міліції Валерій НонікСаме Валерій Нонік відповідає за повне знищення відомчого контролю за дотримання прав людини міліцією у Вінницькій області, за фактичне відновлення системи кругової поруки, знищення ефективного та чесного діалогу міліції з громадянським суспільством, припинення діяльності незалежних інспекцій громадськими правозахисними організаціями місць міліцейської несвободи (насамперед ізоляторів тимчасового тримання).

Катування Фірдовсі Сафарова міліціонерами не є поодиноким пркладом сучасних катувань та злочинів з боку Вінницької міліції. Ми вже повідомляли про катування вінничанина Юрія Шкорби, незабаром Вінницька правозахисна група оприлюднить інформацію про пограбування автомобіля співробітниками ДАЇ у Літинському районі, чекає не фальшивої, а справедливої прокурорської оцінки і кричущий випадок катування немирівською міліцією місцевого жителя Олега Мельника.

Проте, чи  вистачить у міністра внутрішніх справ України Анатолія Могильова послідовності щоби запровадити у життя декларований принцип – за порушення прав людини міліціонерами, відповідати мають також і їх керівники – покаже час. Так само не відомо, чи зможе розібратися прокурор Вінницької області Олександр Мріхін з системними проблемами прокурорського нагляду за дотриманням законності в діяльності правоохоронних органів.

Як би там не було, але Вінницька правозахисна група та наші організації-партнери послідовно та безкоштовно захищатимуть жертв катувань та інших форм міліцейської сваволі.