Follow us by Email Підписатись

Translate Переклад

понеділок, 20 грудня 2010 р.

20 грудня - Акція проти міліцейської сваволі й “ксенофобії у погонах”

20 грудня, в День української міліції, о 14:00 біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10) пройде акція, спрямована проти катувань та вбивств людей міліціонерами, проти проявів расизму і ксенофобії у міліції. Саме в цей день 20 грудня відбудеться суд над міліціонерами, які підозрюються у вбивстві студента Ігоря Індило. Літом 2010 року загибель юнака сколихнула країну, рух “Ні поліцейській державі!” провів численні акції протесту, нарешті проти працівників міліції було відкрито кримінальну справу. Але не за вбивство, а лише за службову недбалість, є підозра, що кругова порука допоможе вбивцям уникнути кари. На жаль, “справа Індила” не унікальна - за останній рік у відділках міліції загинула 41 особа. Саме зараз у Харкові у в’язниці утримується Яків Строган, який зазнав тортур з боку працівників Київського райвідділку, його життю загрожує суттєва небезпека, після того, як він звернувся до правозахисників, проти нього було сфабриковано кримінальну справу.

18 грудня – міжнародний день мігранта, який є приводом нагадати, про недопустимість постійного використання українською міліцією ганебної практики “етнічного профайлінґу”. Предметом особливої уваги співробітників органів внутрішніх справ часто є люди з відмінною зовнішністю, яких апріорі підозрюють у скоєнні правопорушення. Громадянам України та людям, які приїхали сюди вчитись чи працювати, маючи інший колір шкіри, пройти вулицями українського міста без зупинок затримань набагато важче, ніж людям більш “типового” вигляду. Іноді одну й ту саму людину перевіряють кілька разів на місяць, незважаючи на те, що інших причин для підозри, окрім “не тієї” зовнішності, немає. У відповідь на скарги, міліція прямо пояснює, що йдеться саме про зовнішність. Нещодавній випадок із затриманням журналіста Мустафи Найєма, у якого перевіряли документи лише тому, що він здався правоохоронцям “особою кавказької національності” - лише один із тисяч.

Дискримінація однієї соціальної групи неминуче завдає удару всьому суспільству. Якщо працівник міліції порушує закон та права людини один раз, він буде робити це і у майбутньому. Права людини захищаються тільки тоді, коли вони універсальні.
Учасники та учасниці акції вимагають:
- скасувати врахування відсотку розкриття злочинів як критерій оцінювання ефективності роботи міліції;
- припинити катування та вбивства людей у відділках міліції;
- покарати винних у міліцейському свавіллі;
- припинити практику затримки і перевірки документів осіб на підставі “етнічного профайлінгу”;
- скасувати підрозділ протидії етнічній злочинності Департаменту кримінального розшуку Міністерства внутрішніх справ України, як такий, що безпідставно ділить осіб за зовнішніми характеристиками на “своїх” і “чужих” і тим самим посилює ксенофобію
.

В рамках акції відбудеться перформанс «Виглянь у вікно». Яскраву візуальну частину обіцяє ініціатива “Худрада”, яка займались оформленням нещодавньої акції лівих і прваозахисників “Анти-Йолка”.
Акція проходитиме без партійної та організаційної символіки.
Контактні особи:
Михайло Каменєв: +380674042646 kameniev@gmail.com
Ганна Гриценко: +380674081761 anneken@gmail.com
Олександр Володарський: +380950573156  alexander.wolodarsky@gmail.com

В акції візьмуть участь активісти та активістки організацій “Соціальна Альтернатива”, “Вільна спілка”, незалежної студентської профспілки “Пряма дія”, ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив”, за підтримки журналу соціальної критики “Спільне”, проекту “Без кордонів” Центру “Соціальна дія”, кураторського об’єднання Худрада та Центру Візуальної Культури Києво-Могилянської академії.

четвер, 16 грудня 2010 р.

Хто багатіє на жертвах?

Хто багатіє на жертвах?
Вінницька правозахисна група закликає до міжнародного розслідування кричущих системних порушень прав біженців, шукачів притулку та мігрантів представниками української влади[1]

          16 грудня о 12 годині 30 хвилин за Київським часом в інформаційному агентстві «УНІАН» відбудеться презентація звіту «Пастка на прикордонні. Поводження з мігрантами та шукачами притулку на Україні», автором якого є відома правозахисна організація – лауреат Нобелівської премії миру Human Rights Watch.

          Доповідь Human Rights Watch вражаючою мовою цитат свідчень жертв порушень прав людини розповідає світовій спільноті про нелюдські катування, цинічні знущання, дискримінаційне поводження та зневажливе ставлення, що їх зазнають біженці, шукачі притулку та мігранти, які перебувають на території України. Про ці дикунства багаторазово розповідали місцеві та міжнародні правозахисні організації, зокрема - «Міжнародна Амністія», УВКБ ООН, Європейська Рада у справах біженців та вигнанців,  Українська рада з питань біженців, Вінницька правозахисна група. Попри опубліковані в інтернеті багаточисельні відеоінтерв‘ю з жертвами міліцейської сваволі[2], попри звернення правозахисників щодо забезпечення ефективних та справедливих розслідувань порушень прав людини відносно біженців, українська влада як за часів президентства Віктора Ющенка, так і в період правління Віктора Януковича залишається сліпою, глухою та байдужою до таких повідомлень.

          Ми сподіваємося, що світове співтовариство, особливо Рада Європи та Європейський Союз після публікації шокуючого звіту «Human Rights Watch» будуть наполегливо вимагати від України неухильного виконання добровільно узятих на себе зобов‘язань в галузі прав людини щодо біженців та шукачів притулку. Ми віримо, що громадянське суспільство в країнах Євросоюзу розпочне кампанії тиску на власні органи влади з метою негайно припинити примусове повернення до України осіб, які можуть зазнавати жорстокого та принижуючого людську гідність поводження та покарання, а також усіх шукачів притулку до створення в Україні ефективної, справедливої та прозорої системи надання статусу біженця і притулку.

          Проте лише цього замало!
          Звіт «Human Rights Watch» містить велику кількість заяв про тяжкі злочини, до яких причетні представники української влади. Серед цих злочинів – катування, перевищення влади та службових повноважень, вимагання та отримання хабарів, обмеження права на захист, незаконне позбавлення волі та інші. Скоєні масово та системно в атмосфері жахливої безкарності, ці страшні злочини вказують на очевидний зв‘язок міжнародної мафії, яка торгує людьми, у тому числі і біженцями та шукачами притулку, з корумпованими представниками української влади – насамперед правоохоронних органів – прикордонників, міліції та СБУ. Чи зможе Генеральна прокуратура України припинити та розкрити ці злочини? Можливо. Але вірогідність цієї можливості – не вища за ефективність «боротьби» прокуратури з катуваннями в українській міліції, з масовими знущаннями та приниженнями людської гідності в українській пенітенціарній системі, зрештою – з фантастичною корумпованістю самої прокуратури, про яку в Україні давно складають анекдоти та пишуть фейлетони. Якщо права людини дійсно не мають кордонів, якщо в Раді Європи та Євросоюзі дійсно визнають універсальність та неподільність прав людини, а також підтверджують міжнародну відповідальність за їхнє дотримання – поважні європейські інституції повинні якнайшвидше розпочати системні дії щодо документування порушень прав біженців, шукачів притулку та мігрантів, які прямують через Україну до країни-членів Ради Європи та за результатами такого документування і розслідування вимагати від української влади справедливого переслідування осіб, щодо яких зібрано докази участі у злочинах проти прав людини.

          Наразі, до початку такого системного документування і представлення відповідної доповіді Раді Європи, на думку Вінницької правозахисної групи Євросоюз повинен негайно заморозити будь-яку технічну співпрацю з МВС України та Державною прикордонною службою в частині передачі спецобладнання та технологій контролю за кордоном та виявлення нелегальних мігрантів. Щодо міжнародної співпраці з новоутвореною Державною міграційною службою України, то вона має бути спрямована насамперед на створення в Україні законодавчої бази для ефективної процедури надання статусу біженця та притулку. Ми всіляко вітаємо пропозицію МЗС України щодо запровадження до 2012 року спільного прикордонного контролю з ЄС і сподіваємося, що Україна оперуватиме єдиними з країнами ЄС стандартами щодо поводження з біженцями та шукачами притулку.

          Презентація звіту «Human Rights Watch» відбувається в день, коли виповнюється рівно два місяці ганебному та незаконному нападу української міліції на офіс Вінницької правозахисної групи та пограбуванню нашого майна[3], включно з конфіденційними файлами біженців та шукачів притулку, які є власністю УВКБ ООН. Красномовна мовчанка прокуратури на офіційно подану нами заяву про злочин свідчить про відсутність будь-яких гарантій вільного здійснення правозахисниками своєї легітимної діяльності. Проте такі загрози нас не зупинять! Вінницька правозахисна група добре знає, що за нападом на нашу організацію стоять люди, причетні до торгівлі людьми, викрадення, та, можливо, умисного убивства шукача притулку з Ефіопії та шукачки притулку з Сомалі, які зникли з Вінниці  влітку цього року. В разі створення міжнародної комісії з документування повідомлень про масові порушення прав людини щодо біженців та мігрантів в Україні, Вінницька правозахисна група надасть вказаній комісії наявну інформацію щодо можливої причетності українських правоохоронців до незаконної діяльності, пов‘язаної не лише з порушенням прав біженців, але й з кришуванням нелегальної міграції через територію України.

Координатор ВПГ
Дмитро Гройсман


[1] Хоча Вінницька правозахисна група (ВПГ) є організацією-партнером Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) і щиро вважає, що текст цієї заяви не суперечить мандату та меті діяльності УВКБ ООН, проте ми не узгоджували цей текст з УВКБ ООН і він віддзеркалює виключно офіційну позицію ВПГ
[3] Див. http://amnesty.org.ru/node/1586 та  http://www.youtube.com/watch?v=0qZS7xKHY6Y

вівторок, 14 грудня 2010 р.

Права людини і примусове лікування від туберкульозу

13 грудня 2010 року
Для негайного розповсюдження!

Хмельницькі фтизіатри, судді, прокурори та правозахисники обговорять гарантії дотримання прав людини в ході надання протитуберкульозної допомоги у примусовому порядку

14 грудня 2010 року об 11 годині в приміщенні Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру с. Ружичанка розпочне свою роботу круглий стіл «Дотримання прав людини в ході надання протитуберкульозної допомоги в примусовому порядку». Вказаний захід організовано спільними зусиллями управління охорони здоров‘я, обласної ради з протидії туберкульозу обласної державної адміністрації, Вінницької правозахисної групи.

Відповідно до Закону України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз“ цю інфекційну хворобу визнано соціально небезпечною. Туберкульоз вражає переважно найбідніші, соціально дезадаптовані групи населення (біженці, мігранти, особи, які перебувають в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, бездомні люди, алкоголіки, наркомани тощо), спричиняє високу тимчасову та стійку втрату працездатності, вимагає тривалого комплексного лікування та реабілітації хворих. Хворі на заразні форми туберкульозу, в тому числі соціально дезадаптовані, із супутніми захворюваннями на хронічний алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію, підлягають обов'язковій госпіталізації до протитуберкульозних закладів та зобов'язані пройти відповідне лікування. У разі ухилення від обов'язкової госпіталізації зазначені особи з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду підлягають розшуку, приводу та обов'язковій госпіталізації до протитуберкульозних закладів, визначених місцевими органами виконавчої влади. Обов'язкова госпіталізація осіб, щодо яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється на строк до трьох місяців.

Хоча в Україні прийнято цілий ряд законів та інших нормативно-правових актів, якими визначено процедуру примусового поміщення осіб, які страждають на заразні форми туберкульозу до протитуберкульозних закладів, проте досі залишається актуальним  питання забезпечення ефективного балансу між правом людини на свободу та особисту недоторканість, правом на повагу до приватного життя, гарантованими Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, та обмеженнями прав людини, які витікають з правомірного обов’язку влади забезпечити санітарно-епідемічне благополуччя суспільства, локалізувати та припинити поширення в суспільстві епідемії соціально-небезпечних інфекційних хвороб.

14.12.2010р. в Хмельницькому облтубдиспансері (c. Осташки) будуть відкриті палати на 8 ліжок  для хворих на заразну форму туберкульозу, щодо яких судом ухвалено рішення про обов'язкову госпіталізацію. Крім того, при диспансері діє закрите відділення, в якому може утримуватися до 18 хворих на туберкульоз, з числа людей, які перебувають в ізоляторі тимчасового тримання відповідно до рішень судів.

В роботі «круглого столу» візьмуть участь районні/міські фтизіатри Хмельницької області, головні лікарі ЛПЗ області, представники органів судової влади, прокуратури, внутрішніх справ, правозахисники. Будуть обговорені актуальні питання з дотримання прав людини в ході надання медичної допомоги хворим на туберкульоз в примусовому порядку, узагальнено наявний адміністративний та судовий досвід, поширено найкращі практики захисту прав людини у цій сфері. Модератор дискусії – координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман.

Робота круглого столу буде відкритою для ЗМІ та представників громадських організації. В ході роботи також буде надано публічну довідку щодо стану та динаміки захворюваності населення Хмельницької області на туберкульоз в 2010 році.

Акредитація обов’язкова.
Телефон для акредитації: 097-808-64-53 – Навроцька Світлана Миколаївна

середа, 1 грудня 2010 р.

Як подолати порушення прав людини в міліції?


Рекомендації Вінницької правозахисної групи до слухань «Про дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ», організованих Комітетом ВР України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 01 грудня 2010 року

          Вінницька правозахисна група відзначає, що керівництвом МВС України в 2010 році значно посилено виявлення та притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників міліції, які порушують конституційні права громадян України, застосовують щодо них незаконне насильство, протиправне порушення права на свободу та особисту недоторканність в розумінні Ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Про це свідчить статистика про кількість міліціонерів, яких було піддано дисциплінарній відповідальності  за вказані незаконні дії.
              
Іншим позитивним аспектом діяльності нового керівництва МВС України стала рішуча відмова від існування в системі МВС України так званого Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС Апарату Міністра з штатом понад 30 «помічників міністра ВС з прав людини», яке за час своєї роботи займалося переважно піар-прикриттям масових порушень прав людини в органах міліції, відволіканням уваги громадськості з необхідності забезпечення прозорих та ефективних розслідувань по кожному факту порушень прав людини співробітниками ОВС на різноманітні тренінги, сумнівні семінари та інші бюрократично-грантоєдські витвори. Ми вітаємо заяви керівництва МВС України, що відомчий міліцейський контроль за дотримання прав людини не може і не повинен підміняти ефективного громадського, парламентського та інших форм цивільного демократичного контролю за правоохоронною діяльністю.
              
Разом з очевидними успіхами керівництва МВС в переслідуванні співробітників міліції, про чиї злочину проти прав людини стало відомо громадськості, ми, нажаль, змушені відзначити, що в цілому ситуація із дотримання прав людини в ході діяльності міліції не покращується, і, навіть, серйозно погіршується. Ми вважаємо зупинитися на наступних проблемах в діяльності міліції та шляхах їх вирішення:

  1. Не зменшується кількість звернень до правозахисних організації та повідомлень в ЗМІ про факти катувань та жорстокого поводження з боку міліції. Продовжується протиправна практика, за якою органи прокуратури, отримавши від громадян України заяви про злочини, скоєні співробітниками міліції, не вдаються до проведення дослідчої перевірки власними силами, а дають доручення про проведення такої перевірки підрозділам внутрішньої безпеки МВС, які не можна вважати незалежними та об‘єктивно зацікавленими у встановленні істини. Взагалі органи прокуратури ухиляються від ефективного здійснення покладених на них законом функцій щодо нагляду за  додержанням  законів  органами,  які  проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Цей феномен потребує свого дослідження, та реагування насамперед через законодавче удосконалення завдань та функцій прокуратури.

  1. Міліція залишається надзвичайно закритою для суспільства. В абсолютній більшості регіонів України згорнуто, або заформалізовано та зведено до епізодичних «вистав» діяльність громадських рад при управліннях МВС, не ведуться спільні прийоми населення керівництвом міліції та представниками громадянського суспільства, відсутня чітка та зрозуміла концепція взаємодії міліції з громадськістю, оцінки  населенням діяльності міліції та впливу громад на організацію діяльності міліції в тих питаннях, де такий вплив прямо не заборонений законом.


  1. Залишається вкрай низьким інтелектуальний, моральний та освітній рівень людей, які поступають на службу в міліцію. Категорично шкідливим і таким, що суперечить Конституції України та ЗУ «Про міліцію» є положення п.4 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з яким рядовий і молодший начальницький склад органів  внутрішніх справ  комплектується  на  договірних  засадах  особами  чоловічої статі,  які пройшли дійсну військову службу. Вимога щодо обов‘язкового проходження військової служби має бути скасована або Урядом, або оскаржена до суду.

  1. В органах міліції відсутній окремий облік скарг на протиправні дії співробітників МВС, а з урахуванням того, що люди подають скарги на міліцію до різноманітних відомств, актуальним є створення єдиного електронного доступного реєстру усіх скарг на діяльність співробітників міліції, а, згодом, і інших правоохоронних органів та спецслужб.

  1. За винятком кількох регіонів України паралізована робота мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів МВС, але навіть та законодавча база, якою регламентується діяльність таких мобільних груп, потребує на нашу думку негайного перегляду. Зокрема треба передбачити можливість участі членів мобільних груп від громадськості в проведення перевірко за скаргами про можливі порушення прав людини, які можуть поступати від затриманих, обов‘язкове залучення місцевих прокурорів до проведення перевірок мобільними групами в спецустановах МВС. Удосконалюючи діяльність мобільних груп, треба пам‘ятати, що вони також не можуть вважатися повноцінним національним превентивним механізмом з попередження катувань, створення якого є міжнародним зобов‘язанням держави.  Вінницька правозахисна група послідовно виступає за те, аби в Україні було створено спеціальний державний орган, яким буде координовано роботу національних превентивних механізмів проти катувань, як варіант, хоча і не найкращий, можна розглядати і посилення повноважень Омбудсмана, з наданням йому законом повноважень та можливостей для координації одного чи декількох національних превентивних механізмів.

  1. Необхідно рішуче реформувати систему нагляду прокуратури за діяльністю міліції, забезпечивши існування єдиної вертикалі прокурорів, які займаються цією роботою, їхню незалежність, зокрема і від прокурорів, які підтримують державне обвинувачення по кримінальних справах.


  1. Верховна Рада України, не чекаючи ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу може і повинна невідкладно переглянути деякі закони, якими значно погіршується право людини на захист, збільшується ризик застосування щодо людей катувань, інших незаконних методів ведення слідства. Так необхідно виконати конституційну норму і надати можливість людині вільно обирати захисника з числа будь-яких громадян, а не лише з числа осіб, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, скасувати дискримінаційні обмеження діяльності захисників, зокрема надавши останнім безперешкодний доступ до своїх клієнтів у будь-який час, зняти несправедливі заборони одному захисникові здійснювати захист кількох свідків по кримінальній справі, невідкладно ухвалити Закон «Про безкоштовну правову допомогу». Необхідно рішуче зменшити (принаймні до 48 годин) термін затримання особи без отримання дозволу суду, а також категорично заборонити проведення будь-яких слідчих дій, чи участь в заходах дослідчої перевірки адміністративно-заарештованих громадян.  Верховна Рада України повинна найближчим часом внести такі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якими  постанова суду про адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту не набирає законної сили і, відповідно, не підлягає виконанню до розгляду апеляції, чи до спливу строку на подання апеляційної скарги.

  1. Необхідно негайно створити умови для особистої участі затриманих громадян, які утримуються в місцях міліцейської неволі в розгляді справ адміністративним судами, за позовами останніх на протиправні дії чи бездіяльність співробітників органів міліції. Верховна Рада України може прийняти законодавчі зміни, якими будь-яке листування затриманих, заарештованих та засуджених з національними судовими органами не підлягатиме перегляду та цензурі.

  1. Міліція повинна рішуче збільшувати кількість не атестованих цивільних співробітників міліції, відмовлятися від надання міліцією господарських платних послуг населенню, в перспективі залишивши за міліцією лише функції розслідування злочинів та підтримки громадського порядку.

  1. До моменту, коли рішучі послідовні та системні дії потре формуванню міліції не призведуть до зміни негативного іміджу МВС на позитивний, що буде підтверджено даними соціологічних досліджень, ми пропонуємо утримуватися від перейменування міліції у поліцію, з метою не дискредитувати хороше слово «поліція».