Follow us by Email Підписатись

Translate Переклад

середа, 28 липня 2010 р.

Хто катував засудженого Гаращука в Коростеньскій виправній колонії №71 (Житомирська область)?

28 липня 2010 року
Для негайного розповсюдження!

Хто катував засудженого Гаращука в Коростеньскій виправній колонії №71 (Житомирська область)?

            Вінницька правозахисна група отримала чергове повідомлення про катування засуджених в установах Державного департаменту України з питань виконання покарань.
Згідно з інформацією, яка нелегальними шляхами надійшла в розпорядження ВПГ, 27 липня 2010 року в Коростенській виправній колонії №71 Державного Департаменту України з питань виконання покарань адміністрацією було жорстоко побито засудженого Гаращука Василя Михайловича, 1974 року народження. Оскільки органами прокуратури належну перевірку не було здійснено, беручи до уваги, що в період з березня 2010 року Вінницькою правозахисною групою фіксується різке зростання скарг українських засуджених на катування та жорстокі форми поводження, зважаючи на добровільний характер звернення засудженого Гаращука, який постраждав від катувань, нами прийнято рішення опублікувати у відкритому доступі в мережі Інтернет фотознімки побитого засудженого та його відео звернення.
           
Вінницька правозахисна група вимагає від Державного департаменту України з питань виконання покарань, та Генеральної прокуратури України проведення публічної негайної перевірки цього повідомлення та нелегально записаного аудіо звернення засудженого Гаращука як повідомлення про злочин з прийняттям відповідного процесуального рішення.

Ми закликаємо Комітет Верховної Ради України з прав людини та національних меншин, Омбудсмана України, Міністерство юстиції України та Урядового Уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини невідкладно організувати та провести відкриті слухання щодо дотримання прав засуджених та подолання катувань і жорстокого поводження в установах Державної кримінально-виконавчої служби.

Вінницька правозахисна група заявляє, що буде і далі використовувати усі доступні технічні засоби, крім пов‘язаних із насильством для збирання та оприлюднення інформації про порушення прав людини в Україні.

Кто пытал осужденного Гаращука в Коростенской исправительной колонии № 71 (Житомирская область)?

28 июля 2010 года
Для немедленного распространения!

Кто пытал осужденного Гаращука в Коростенской исправительной колонии № 71 (Житомирская область)?

Винницкая правозащитная группа получила очередное сообщение о пытках осужденных в учреждениях Государственного департамента Украины по вопросам исполнения наказаний.

Согласно информации, которая нелегальными путями поступила в распоряжение ВПГ, 27 июля 2010 в Коростенской исправительной колонии № 71 Государственного Департамента Украины по вопросам исполнения наказаний администрацией был жестоко избит осужденный Гаращук Василий Михайлович, 1974 года рождения. Поскольку органами прокуратуры надлежащая проверка не была осуществлена, принимая во внимание, что в период с марта 2010 Винницкой правозащитной группой фиксируется резкий рост жалоб украинских осужденных на пытки и жестокие формы обращения, учитывая добровольный характер обращения осужденного Гаращук, который пострадал от пыток, нами принято решение опубликовать в открытом доступе в сети Интернет фотографии избитого осужденного и его аудио-обращение.



Винницкая правозащитная группа требует от Государственного департамента Украины по вопросам исполнения наказаний, и Генеральной прокуратуры Украины проведения немедленной публичной проверки данного сообщения и нелегально записанного аудио-обращения осужденного Гаращука в порядке, предусмотренном для рассмотрения заявлений о преступлениях с принятием соответствующего процессуального решения.

Мы призываем Комитет Верховной Рады Украины по правам человека и национальных меньшинств, Омбудсмана Украины, Министерство юстиции Украины и Правительственного Уполномоченного по делам Европейского суда по правам человека безотлагательно организовать и провести открытые слушания о соблюдении прав осужденных и преодоления пыток и жестокого обращения в учреждениях Государственной уголовно-исполнительной службы.

Винницкая правозащитная группа заявляет, что будет и дальше использовать все доступные технические средства, кроме связанных с насилием, для сбора и обнародования информации о нарушениях прав человека в Украине.

середа, 7 липня 2010 р.

Українська Рада з питань біженців стурбована затриманнями шукачів притулку з Узбекистану

07 липня 2010 року
Для негайного розповсюдження


Українська Рада з питань біженців глибоко стурбована повідомленнями про низку затримань українськими правоохоронними органами шукачів притулку з Республіки Узбекистан. За наявною інформацією, причиною затримань є оголошення цих людей у розшук узбецькою владою, а метою — початок щодо них екстрадиційної процедури.

Українська Рада з питань біженців наголошує, що видання особи до країни, де їй загрожують катування та інші форми жорстокого, нелюдського та принизливого поводження, порушить її права та зобов'язання, взяті на себе Україною, норми національного законодавства та міжнародного права. Також ми нагадуємо, що на період перебування у процедурі надання статусу біженця, ці люди користуються захистом від видачі чи видворення з території України, у якої вони попросили про притулок, до країни походження.

За повідомленнями, отриманими Українською Радою з питань біженців (УРБ), 15 червня 2010 року в Київській області співробітники правоохоронних органів затримали шукача притулку з Республіки Узбекистан Уміда Хамроєва. Пізніше його ув'язнено на 40 діб через те, що п. Хамроєв оголошений у розшук узбецькою владою. 29 червня, в іншому населеному пункті Київської області, у себе вдома був затриманий Косім Дадаханов, який так само є шукачем притулку. Причиною затримання, знову-таки, стало те, що узбецькі силові структури оголосили його у розшук. 1 липня двоє людей, які представилися співробітниками органів внутрішніх справ, прийшли додому до шукача притулку з Узбекистану Алішера Хідірова. Не знайшовши його вдома, вони у грубій формі попередили родину п. Хідірова, що все одно встановлять місце його перебування. 2 липня у м. Києві, у приміщенні ВГІРФО Київської області, через розшук узбецькою владою затримано шукача притулку Шоділбека Соібжонова. Пізніше його було звільнено після вручення повістки про прихід місцевого УВС, однак 6 липня п. Соібжонова таки взято під варту.

Така кількість затримань у такі короткі терміни, здійснених саме щодо людей, розшукуваних владою Узбекистану, породжує побоювання, що небезпека загрожує й іншим узбецьким шукачам притулку.

Усі згадані шукачі притулку оголошені у розшук Республікою Узбекистан, зокрема, за статтями Кримінального Кодексу РУз,  які зазвичай застосовуються щодо основних репресованих груп у тій країні — політичної опозиції та учасників мусульманських громад, не контрольованих державною владою (поміж таким статтями - ст. 159 КК РУз “Замах на конституційний лад Республіки Узбекистан”, ст. 244-1 КК РУз “Виготовлення чи поширення матеріалів, які містять загрозу громадській безпеці та суспільному ладу”, ст. 244-2 КК Руз “Створення, керівництво, участь у релігійних сепаратистських, фундаменталістських чи інших заборонених організаціях”). Прибувши до України у різний час, згадані люди ніколи не приховували фактів переслідування їх узбецькою владою, і саме через це звернулися до України з проханням про надання їм статусу біженця. Ніхто з них не приховував місця свого проживання. Жоден з них не пройшов усі етапи процедури визначення статусу біженця (включно з реалізацією права на оскарження відмови у наданні статусу біженця).

Виходячи з наведеного вище, Українська Рада з питань біженців наголошує на наступному:

l      видання біженців та шукачів притулку до країни походження, де їм загрожує переслідування — refoulement — становило би кричуще порушення норм міжнародного права і зобов'язань, які взяла на себе Україна, підписавши і ратифікувавши, зокрема, Конвенцію про статус біженців ООН 1951 р. та Протокол до неї 1967 р.;
l      шукачі притулку, які звернулися до України з проханням про надання статусу біженця та не пройшли повної процедури визначення статусу біженця (включно з реалізацією права на оскарження відмови у наданні статусу біженця) користуються захистом від видання чи видворення до країни, де існує небезпека для їхнього життя чи свободи, а їхнє видання порушило би принцип невидання — non-refoulement.
l      видання людей до країни, де існує серйозна загроза застосування щодо них катувань та інших форм нелюдського, принизливого та жорстокого поводження, суперечить міжнародним зобов'язанням України, взятим нею у відповідності до, зокрема, Конвенції ООН проти катувань (ст.3) та Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (ст.3). Широкомасштабне застосування катувань в Узбекистані, особливо — щодо осіб, звинувачених в антиурядовій чи недозволеній релігійній діяльності, підтверджено низкою спостерігачів, від Комітету ООН проти тортур до міжнародних правозахисних організацій “Amnesty International” та “Human Rights Watch”. Такого самого висновку дійшов Європейський Суд з прав людини (ЄСПЛ), рішення якого є джерелом права для України. Зокрема, згідно з рішеннями ЄСПЛ у справах Ісмоілов та інші проти Росії (2008 р.), Мумінов проти Росії (2008 р.), Ґараєв проти Азербайджану (2010 р.) — Суд прямо вказав, що через загрозу застосування катувань екстрадиція до Узбекистану становить порушення ст.3 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (“Заборона катування”)[1].

Відповідно до наведеного вище, Українська Рада з питань біженців наголошує на неприпустимості екстрадиції шукачів притулку до Узбекистану, яка становила би порушення норм права.

УРБ закликає:
l        забезпечити усім шукачам притулку доступ до справедливої та прозорої процедури розгляду їх прохань про надання статусу біженця, включно із доступом до судового оскарження рішень суб'єктів владних повноважень;
l        утримуватись від будь-яких недобровільних передач шукачів притулку з Узбекистану до країни походження до вичерпання національних процедур з надання статусу біженця в Україні;
l        при ухваленні рішень за екстрадиційними запитами з Республіки Узбекистан враховувати повідомлення про масові порушення у цій країні прав людини, зокрема і права на свободу від катувань та жорстокого поводження.

За докладнішою інформацією звертайтеся до:
Максима Буткевича

Євгенії Мелеш


[1]     Так, у справі “Ісмоїлов та інші проти Росії” Суд наголосив, що “жорстоке поводження із заарештованими є всеохопною та застарілою проблемою Узбекистану”, а “практика застосування катувань в Узбекистані змальовується міжнародними експертами як систематична”. У справі “Ґараєв проти Азербайджану” Суд, зокрема, заявив, що з Узбекистану надходять “численні, варті довіри, повідомлення про катування, повсякденні побиття та застосування сили щодо підозрюваних у скоєнні кримінального злочину чи кримінальних в'язнів з боку узбецьких правоохоронних органів з метою отримання зізнань”.

четвер, 1 липня 2010 р.

Терміново! Масове побиття людей у вінницькій тюрмі №1

Як щойно стало відомо з достовірних джерел Вінницькій правозахисній групі - сьогодні 01 липня 2010 року з 13 години триває масове побиття засуджених та затриманих в установі виконання покарань № 1 (вул. Островського м. Вінниця).

Причиною масового побиття засуджених стала відмова багатьох з них залишати камери для виїзду нас судові засідання.

В свою чергу ув"язнені відмовляються виїздити на судові засідання після того, як вчора 30 червня в приміщенні для конвоювання Вінницької тюрми конвоєм було принижено та жорстоко побито кількох затриманих.

Зокрема Вінницькій правозахисній групі повідомлено, що приниження та побиття зазнав Ковальчук Руслан Олександровича, 1979рн, Мосейчук Леонід Михайлович, 1991 р.н, Шовколюка Володимира Анатолійовича 1990 р.н, Так, за інформацією, яку Вінницька правозахисна група не має можливості перевірити, але вважає суспільно важливою -вчора співробітниками правоохоронних органів всупереч правилам було в присутності інших засуджених побито та роздягнуто догола, чим принижено затриманого Ковальчука Руслана, якого мали вивожити на судове засідання в Староміський суд м.Вінниці.

Після цього багато затриманих відмовилися на знак протесту проти насильства та сваволі МВС та тюремної адміністрації виходити з камер.

У відповідь замість того, аби запросити представників громадськості та прокуратури, адміністрація УВП №1 прийняла рішення про введення на територію установи зведеного загону особливого призначення співробітників Управління ДДУПВП, які масово б"ють в"язнів.

В цей момент біля установи збирається велика кількість родичів в"язнів, які вимагають проедення негайного припинення масового побиття та публічного розслідування інформації про масові порушення прав людини в УВП №1.

Вінницька правозахисна група висловлює готовність негайно прибути в УВП №1 для зустрічі з в"язнями і закликає негайно припинити насильство щодо людей, які утримуються в УВП №1.