Follow us by Email Підписатись

Translate Переклад

понеділок, 20 грудня 2010 р.

20 грудня - Акція проти міліцейської сваволі й “ксенофобії у погонах”

20 грудня, в День української міліції, о 14:00 біля будівлі Міністерства внутрішніх справ України (вул. Академіка Богомольця, 10) пройде акція, спрямована проти катувань та вбивств людей міліціонерами, проти проявів расизму і ксенофобії у міліції. Саме в цей день 20 грудня відбудеться суд над міліціонерами, які підозрюються у вбивстві студента Ігоря Індило. Літом 2010 року загибель юнака сколихнула країну, рух “Ні поліцейській державі!” провів численні акції протесту, нарешті проти працівників міліції було відкрито кримінальну справу. Але не за вбивство, а лише за службову недбалість, є підозра, що кругова порука допоможе вбивцям уникнути кари. На жаль, “справа Індила” не унікальна - за останній рік у відділках міліції загинула 41 особа. Саме зараз у Харкові у в’язниці утримується Яків Строган, який зазнав тортур з боку працівників Київського райвідділку, його життю загрожує суттєва небезпека, після того, як він звернувся до правозахисників, проти нього було сфабриковано кримінальну справу.

18 грудня – міжнародний день мігранта, який є приводом нагадати, про недопустимість постійного використання українською міліцією ганебної практики “етнічного профайлінґу”. Предметом особливої уваги співробітників органів внутрішніх справ часто є люди з відмінною зовнішністю, яких апріорі підозрюють у скоєнні правопорушення. Громадянам України та людям, які приїхали сюди вчитись чи працювати, маючи інший колір шкіри, пройти вулицями українського міста без зупинок затримань набагато важче, ніж людям більш “типового” вигляду. Іноді одну й ту саму людину перевіряють кілька разів на місяць, незважаючи на те, що інших причин для підозри, окрім “не тієї” зовнішності, немає. У відповідь на скарги, міліція прямо пояснює, що йдеться саме про зовнішність. Нещодавній випадок із затриманням журналіста Мустафи Найєма, у якого перевіряли документи лише тому, що він здався правоохоронцям “особою кавказької національності” - лише один із тисяч.

Дискримінація однієї соціальної групи неминуче завдає удару всьому суспільству. Якщо працівник міліції порушує закон та права людини один раз, він буде робити це і у майбутньому. Права людини захищаються тільки тоді, коли вони універсальні.
Учасники та учасниці акції вимагають:
- скасувати врахування відсотку розкриття злочинів як критерій оцінювання ефективності роботи міліції;
- припинити катування та вбивства людей у відділках міліції;
- покарати винних у міліцейському свавіллі;
- припинити практику затримки і перевірки документів осіб на підставі “етнічного профайлінгу”;
- скасувати підрозділ протидії етнічній злочинності Департаменту кримінального розшуку Міністерства внутрішніх справ України, як такий, що безпідставно ділить осіб за зовнішніми характеристиками на “своїх” і “чужих” і тим самим посилює ксенофобію
.

В рамках акції відбудеться перформанс «Виглянь у вікно». Яскраву візуальну частину обіцяє ініціатива “Худрада”, яка займались оформленням нещодавньої акції лівих і прваозахисників “Анти-Йолка”.
Акція проходитиме без партійної та організаційної символіки.
Контактні особи:
Михайло Каменєв: +380674042646 kameniev@gmail.com
Ганна Гриценко: +380674081761 anneken@gmail.com
Олександр Володарський: +380950573156  alexander.wolodarsky@gmail.com

В акції візьмуть участь активісти та активістки організацій “Соціальна Альтернатива”, “Вільна спілка”, незалежної студентської профспілки “Пряма дія”, ВМГО “Фундація Регіональних Ініціатив”, за підтримки журналу соціальної критики “Спільне”, проекту “Без кордонів” Центру “Соціальна дія”, кураторського об’єднання Худрада та Центру Візуальної Культури Києво-Могилянської академії.

четвер, 16 грудня 2010 р.

Хто багатіє на жертвах?

Хто багатіє на жертвах?
Вінницька правозахисна група закликає до міжнародного розслідування кричущих системних порушень прав біженців, шукачів притулку та мігрантів представниками української влади[1]

          16 грудня о 12 годині 30 хвилин за Київським часом в інформаційному агентстві «УНІАН» відбудеться презентація звіту «Пастка на прикордонні. Поводження з мігрантами та шукачами притулку на Україні», автором якого є відома правозахисна організація – лауреат Нобелівської премії миру Human Rights Watch.

          Доповідь Human Rights Watch вражаючою мовою цитат свідчень жертв порушень прав людини розповідає світовій спільноті про нелюдські катування, цинічні знущання, дискримінаційне поводження та зневажливе ставлення, що їх зазнають біженці, шукачі притулку та мігранти, які перебувають на території України. Про ці дикунства багаторазово розповідали місцеві та міжнародні правозахисні організації, зокрема - «Міжнародна Амністія», УВКБ ООН, Європейська Рада у справах біженців та вигнанців,  Українська рада з питань біженців, Вінницька правозахисна група. Попри опубліковані в інтернеті багаточисельні відеоінтерв‘ю з жертвами міліцейської сваволі[2], попри звернення правозахисників щодо забезпечення ефективних та справедливих розслідувань порушень прав людини відносно біженців, українська влада як за часів президентства Віктора Ющенка, так і в період правління Віктора Януковича залишається сліпою, глухою та байдужою до таких повідомлень.

          Ми сподіваємося, що світове співтовариство, особливо Рада Європи та Європейський Союз після публікації шокуючого звіту «Human Rights Watch» будуть наполегливо вимагати від України неухильного виконання добровільно узятих на себе зобов‘язань в галузі прав людини щодо біженців та шукачів притулку. Ми віримо, що громадянське суспільство в країнах Євросоюзу розпочне кампанії тиску на власні органи влади з метою негайно припинити примусове повернення до України осіб, які можуть зазнавати жорстокого та принижуючого людську гідність поводження та покарання, а також усіх шукачів притулку до створення в Україні ефективної, справедливої та прозорої системи надання статусу біженця і притулку.

          Проте лише цього замало!
          Звіт «Human Rights Watch» містить велику кількість заяв про тяжкі злочини, до яких причетні представники української влади. Серед цих злочинів – катування, перевищення влади та службових повноважень, вимагання та отримання хабарів, обмеження права на захист, незаконне позбавлення волі та інші. Скоєні масово та системно в атмосфері жахливої безкарності, ці страшні злочини вказують на очевидний зв‘язок міжнародної мафії, яка торгує людьми, у тому числі і біженцями та шукачами притулку, з корумпованими представниками української влади – насамперед правоохоронних органів – прикордонників, міліції та СБУ. Чи зможе Генеральна прокуратура України припинити та розкрити ці злочини? Можливо. Але вірогідність цієї можливості – не вища за ефективність «боротьби» прокуратури з катуваннями в українській міліції, з масовими знущаннями та приниженнями людської гідності в українській пенітенціарній системі, зрештою – з фантастичною корумпованістю самої прокуратури, про яку в Україні давно складають анекдоти та пишуть фейлетони. Якщо права людини дійсно не мають кордонів, якщо в Раді Європи та Євросоюзі дійсно визнають універсальність та неподільність прав людини, а також підтверджують міжнародну відповідальність за їхнє дотримання – поважні європейські інституції повинні якнайшвидше розпочати системні дії щодо документування порушень прав біженців, шукачів притулку та мігрантів, які прямують через Україну до країни-членів Ради Європи та за результатами такого документування і розслідування вимагати від української влади справедливого переслідування осіб, щодо яких зібрано докази участі у злочинах проти прав людини.

          Наразі, до початку такого системного документування і представлення відповідної доповіді Раді Європи, на думку Вінницької правозахисної групи Євросоюз повинен негайно заморозити будь-яку технічну співпрацю з МВС України та Державною прикордонною службою в частині передачі спецобладнання та технологій контролю за кордоном та виявлення нелегальних мігрантів. Щодо міжнародної співпраці з новоутвореною Державною міграційною службою України, то вона має бути спрямована насамперед на створення в Україні законодавчої бази для ефективної процедури надання статусу біженця та притулку. Ми всіляко вітаємо пропозицію МЗС України щодо запровадження до 2012 року спільного прикордонного контролю з ЄС і сподіваємося, що Україна оперуватиме єдиними з країнами ЄС стандартами щодо поводження з біженцями та шукачами притулку.

          Презентація звіту «Human Rights Watch» відбувається в день, коли виповнюється рівно два місяці ганебному та незаконному нападу української міліції на офіс Вінницької правозахисної групи та пограбуванню нашого майна[3], включно з конфіденційними файлами біженців та шукачів притулку, які є власністю УВКБ ООН. Красномовна мовчанка прокуратури на офіційно подану нами заяву про злочин свідчить про відсутність будь-яких гарантій вільного здійснення правозахисниками своєї легітимної діяльності. Проте такі загрози нас не зупинять! Вінницька правозахисна група добре знає, що за нападом на нашу організацію стоять люди, причетні до торгівлі людьми, викрадення, та, можливо, умисного убивства шукача притулку з Ефіопії та шукачки притулку з Сомалі, які зникли з Вінниці  влітку цього року. В разі створення міжнародної комісії з документування повідомлень про масові порушення прав людини щодо біженців та мігрантів в Україні, Вінницька правозахисна група надасть вказаній комісії наявну інформацію щодо можливої причетності українських правоохоронців до незаконної діяльності, пов‘язаної не лише з порушенням прав біженців, але й з кришуванням нелегальної міграції через територію України.

Координатор ВПГ
Дмитро Гройсман


[1] Хоча Вінницька правозахисна група (ВПГ) є організацією-партнером Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) і щиро вважає, що текст цієї заяви не суперечить мандату та меті діяльності УВКБ ООН, проте ми не узгоджували цей текст з УВКБ ООН і він віддзеркалює виключно офіційну позицію ВПГ
[3] Див. http://amnesty.org.ru/node/1586 та  http://www.youtube.com/watch?v=0qZS7xKHY6Y

вівторок, 14 грудня 2010 р.

Права людини і примусове лікування від туберкульозу

13 грудня 2010 року
Для негайного розповсюдження!

Хмельницькі фтизіатри, судді, прокурори та правозахисники обговорять гарантії дотримання прав людини в ході надання протитуберкульозної допомоги у примусовому порядку

14 грудня 2010 року об 11 годині в приміщенні Хмельницького обласного протитуберкульозного диспансеру с. Ружичанка розпочне свою роботу круглий стіл «Дотримання прав людини в ході надання протитуберкульозної допомоги в примусовому порядку». Вказаний захід організовано спільними зусиллями управління охорони здоров‘я, обласної ради з протидії туберкульозу обласної державної адміністрації, Вінницької правозахисної групи.

Відповідно до Закону України “Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз“ цю інфекційну хворобу визнано соціально небезпечною. Туберкульоз вражає переважно найбідніші, соціально дезадаптовані групи населення (біженці, мігранти, особи, які перебувають в установах виконання покарань і слідчих ізоляторах, бездомні люди, алкоголіки, наркомани тощо), спричиняє високу тимчасову та стійку втрату працездатності, вимагає тривалого комплексного лікування та реабілітації хворих. Хворі на заразні форми туберкульозу, в тому числі соціально дезадаптовані, із супутніми захворюваннями на хронічний алкоголізм, наркоманію чи токсикоманію, підлягають обов'язковій госпіталізації до протитуберкульозних закладів та зобов'язані пройти відповідне лікування. У разі ухилення від обов'язкової госпіталізації зазначені особи з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду підлягають розшуку, приводу та обов'язковій госпіталізації до протитуберкульозних закладів, визначених місцевими органами виконавчої влади. Обов'язкова госпіталізація осіб, щодо яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється на строк до трьох місяців.

Хоча в Україні прийнято цілий ряд законів та інших нормативно-правових актів, якими визначено процедуру примусового поміщення осіб, які страждають на заразні форми туберкульозу до протитуберкульозних закладів, проте досі залишається актуальним  питання забезпечення ефективного балансу між правом людини на свободу та особисту недоторканість, правом на повагу до приватного життя, гарантованими Конституцією України та Європейською Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, та обмеженнями прав людини, які витікають з правомірного обов’язку влади забезпечити санітарно-епідемічне благополуччя суспільства, локалізувати та припинити поширення в суспільстві епідемії соціально-небезпечних інфекційних хвороб.

14.12.2010р. в Хмельницькому облтубдиспансері (c. Осташки) будуть відкриті палати на 8 ліжок  для хворих на заразну форму туберкульозу, щодо яких судом ухвалено рішення про обов'язкову госпіталізацію. Крім того, при диспансері діє закрите відділення, в якому може утримуватися до 18 хворих на туберкульоз, з числа людей, які перебувають в ізоляторі тимчасового тримання відповідно до рішень судів.

В роботі «круглого столу» візьмуть участь районні/міські фтизіатри Хмельницької області, головні лікарі ЛПЗ області, представники органів судової влади, прокуратури, внутрішніх справ, правозахисники. Будуть обговорені актуальні питання з дотримання прав людини в ході надання медичної допомоги хворим на туберкульоз в примусовому порядку, узагальнено наявний адміністративний та судовий досвід, поширено найкращі практики захисту прав людини у цій сфері. Модератор дискусії – координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман.

Робота круглого столу буде відкритою для ЗМІ та представників громадських організації. В ході роботи також буде надано публічну довідку щодо стану та динаміки захворюваності населення Хмельницької області на туберкульоз в 2010 році.

Акредитація обов’язкова.
Телефон для акредитації: 097-808-64-53 – Навроцька Світлана Миколаївна

середа, 1 грудня 2010 р.

Як подолати порушення прав людини в міліції?


Рекомендації Вінницької правозахисної групи до слухань «Про дотримання прав людини в діяльності органів внутрішніх справ», організованих Комітетом ВР України з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності 01 грудня 2010 року

          Вінницька правозахисна група відзначає, що керівництвом МВС України в 2010 році значно посилено виявлення та притягнення до дисциплінарної відповідальності співробітників міліції, які порушують конституційні права громадян України, застосовують щодо них незаконне насильство, протиправне порушення права на свободу та особисту недоторканність в розумінні Ст.5 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Про це свідчить статистика про кількість міліціонерів, яких було піддано дисциплінарній відповідальності  за вказані незаконні дії.
              
Іншим позитивним аспектом діяльності нового керівництва МВС України стала рішуча відмова від існування в системі МВС України так званого Управління моніторингу дотримання прав людини в діяльності ОВС Апарату Міністра з штатом понад 30 «помічників міністра ВС з прав людини», яке за час своєї роботи займалося переважно піар-прикриттям масових порушень прав людини в органах міліції, відволіканням уваги громадськості з необхідності забезпечення прозорих та ефективних розслідувань по кожному факту порушень прав людини співробітниками ОВС на різноманітні тренінги, сумнівні семінари та інші бюрократично-грантоєдські витвори. Ми вітаємо заяви керівництва МВС України, що відомчий міліцейський контроль за дотримання прав людини не може і не повинен підміняти ефективного громадського, парламентського та інших форм цивільного демократичного контролю за правоохоронною діяльністю.
              
Разом з очевидними успіхами керівництва МВС в переслідуванні співробітників міліції, про чиї злочину проти прав людини стало відомо громадськості, ми, нажаль, змушені відзначити, що в цілому ситуація із дотримання прав людини в ході діяльності міліції не покращується, і, навіть, серйозно погіршується. Ми вважаємо зупинитися на наступних проблемах в діяльності міліції та шляхах їх вирішення:

  1. Не зменшується кількість звернень до правозахисних організації та повідомлень в ЗМІ про факти катувань та жорстокого поводження з боку міліції. Продовжується протиправна практика, за якою органи прокуратури, отримавши від громадян України заяви про злочини, скоєні співробітниками міліції, не вдаються до проведення дослідчої перевірки власними силами, а дають доручення про проведення такої перевірки підрозділам внутрішньої безпеки МВС, які не можна вважати незалежними та об‘єктивно зацікавленими у встановленні істини. Взагалі органи прокуратури ухиляються від ефективного здійснення покладених на них законом функцій щодо нагляду за  додержанням  законів  органами,  які  проводять оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство. Цей феномен потребує свого дослідження, та реагування насамперед через законодавче удосконалення завдань та функцій прокуратури.

  1. Міліція залишається надзвичайно закритою для суспільства. В абсолютній більшості регіонів України згорнуто, або заформалізовано та зведено до епізодичних «вистав» діяльність громадських рад при управліннях МВС, не ведуться спільні прийоми населення керівництвом міліції та представниками громадянського суспільства, відсутня чітка та зрозуміла концепція взаємодії міліції з громадськістю, оцінки  населенням діяльності міліції та впливу громад на організацію діяльності міліції в тих питаннях, де такий вплив прямо не заборонений законом.


  1. Залишається вкрай низьким інтелектуальний, моральний та освітній рівень людей, які поступають на службу в міліцію. Категорично шкідливим і таким, що суперечить Конституції України та ЗУ «Про міліцію» є положення п.4 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, згідно з яким рядовий і молодший начальницький склад органів  внутрішніх справ  комплектується  на  договірних  засадах  особами  чоловічої статі,  які пройшли дійсну військову службу. Вимога щодо обов‘язкового проходження військової служби має бути скасована або Урядом, або оскаржена до суду.

  1. В органах міліції відсутній окремий облік скарг на протиправні дії співробітників МВС, а з урахуванням того, що люди подають скарги на міліцію до різноманітних відомств, актуальним є створення єдиного електронного доступного реєстру усіх скарг на діяльність співробітників міліції, а, згодом, і інших правоохоронних органів та спецслужб.

  1. За винятком кількох регіонів України паралізована робота мобільних груп з моніторингу дотримання прав людини в діяльності органів МВС, але навіть та законодавча база, якою регламентується діяльність таких мобільних груп, потребує на нашу думку негайного перегляду. Зокрема треба передбачити можливість участі членів мобільних груп від громадськості в проведення перевірко за скаргами про можливі порушення прав людини, які можуть поступати від затриманих, обов‘язкове залучення місцевих прокурорів до проведення перевірок мобільними групами в спецустановах МВС. Удосконалюючи діяльність мобільних груп, треба пам‘ятати, що вони також не можуть вважатися повноцінним національним превентивним механізмом з попередження катувань, створення якого є міжнародним зобов‘язанням держави.  Вінницька правозахисна група послідовно виступає за те, аби в Україні було створено спеціальний державний орган, яким буде координовано роботу національних превентивних механізмів проти катувань, як варіант, хоча і не найкращий, можна розглядати і посилення повноважень Омбудсмана, з наданням йому законом повноважень та можливостей для координації одного чи декількох національних превентивних механізмів.

  1. Необхідно рішуче реформувати систему нагляду прокуратури за діяльністю міліції, забезпечивши існування єдиної вертикалі прокурорів, які займаються цією роботою, їхню незалежність, зокрема і від прокурорів, які підтримують державне обвинувачення по кримінальних справах.


  1. Верховна Рада України, не чекаючи ухвалення нового Кримінально-процесуального кодексу може і повинна невідкладно переглянути деякі закони, якими значно погіршується право людини на захист, збільшується ризик застосування щодо людей катувань, інших незаконних методів ведення слідства. Так необхідно виконати конституційну норму і надати можливість людині вільно обирати захисника з числа будь-яких громадян, а не лише з числа осіб, які мають свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, скасувати дискримінаційні обмеження діяльності захисників, зокрема надавши останнім безперешкодний доступ до своїх клієнтів у будь-який час, зняти несправедливі заборони одному захисникові здійснювати захист кількох свідків по кримінальній справі, невідкладно ухвалити Закон «Про безкоштовну правову допомогу». Необхідно рішуче зменшити (принаймні до 48 годин) термін затримання особи без отримання дозволу суду, а також категорично заборонити проведення будь-яких слідчих дій, чи участь в заходах дослідчої перевірки адміністративно-заарештованих громадян.  Верховна Рада України повинна найближчим часом внести такі зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, за якими  постанова суду про адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту не набирає законної сили і, відповідно, не підлягає виконанню до розгляду апеляції, чи до спливу строку на подання апеляційної скарги.

  1. Необхідно негайно створити умови для особистої участі затриманих громадян, які утримуються в місцях міліцейської неволі в розгляді справ адміністративним судами, за позовами останніх на протиправні дії чи бездіяльність співробітників органів міліції. Верховна Рада України може прийняти законодавчі зміни, якими будь-яке листування затриманих, заарештованих та засуджених з національними судовими органами не підлягатиме перегляду та цензурі.

  1. Міліція повинна рішуче збільшувати кількість не атестованих цивільних співробітників міліції, відмовлятися від надання міліцією господарських платних послуг населенню, в перспективі залишивши за міліцією лише функції розслідування злочинів та підтримки громадського порядку.

  1. До моменту, коли рішучі послідовні та системні дії потре формуванню міліції не призведуть до зміни негативного іміджу МВС на позитивний, що буде підтверджено даними соціологічних досліджень, ми пропонуємо утримуватися від перейменування міліції у поліцію, з метою не дискредитувати хороше слово «поліція».

пʼятниця, 19 листопада 2010 р.

Громадські активісти "зустрінуть" Президента Януковича на саміті в Брюсселі 22 листопада


19 листопада 2010 року
Анонс прес-конференції

Євроінтеграція України та права людини – погляд зсередини

            Українська влада заявляє про свої великі очікування від саміту «Україна-ЄС», який відбудеться в Брюсселі 22 листопада 2010 року. На порядку денному питання реального, а не символічного спрощення візового режиму для українських громадян, які подорожують до країн Євросоюзу, можливе наближення погодження тексту Угод про асоціацію с ЄС та про зону вільної торгівлі, поглиблення двостороннього співробітництва та секторного співробітництва. Безперечно – успіх євроінтеграційних устремлінь України означатиме багато важливих позитивних зрушень для усіх громадян України і можна лише сподіватися, що українська дипломатія забезпечить просування України по складному та довгому шляху до ЄС.
            Засадничими  європейськими цінностями є визнання та повага демократії та прав людини, ефективні гарантії дотримання яких базуються на ефективній та справедливій системі правосуддя, громадському контролі за діяльністю влади, функціонуванні незалежної преси, прозорості та відкритості державних інституції, чесних та вільних від маніпуляцій виборчих системах.
            Саме цим вимогам повинна відповідати Україна на момент прийняття в ЄС. Українська влада декларує відданість європейським цінностям, проте чи покращується ситуація з правами людини в Україні за період президентства Віктора Януковича?  Про це розкажуть учасники прес-конференції – незалежні українські журналісти та правозахисники, які спеціально приїдуть в Брюссель, аби висвітлити інший бік сучасних українських реалій, коли вбивають та незаконну слідкують за журналістами, притискають та репресують правозахисників, брутально порушують права людини на свободу мирних зібрань, використовують проти громадських активістів страшні сталінські методи каральної психіатрії. Це також сучасна Україна, яка прагне європейської безпеки та комфорту. Та чи є інтеграція такої України в об‘єднану Європу безпечно та комфортною для європейців? Що можна і потрібно зробити нашим європейським партнерам, аби допомогти Україні очиститися від страшного тоталітарного минулого та не удавана, а реально змінитися, щоби стати  повноцінною частиною об‘єднаної Європи?
            Спікери на прес-конференції:
1.      Аркадій Бущенко (Arkadij Bushenko) – Голова правління Української гельсінкської спілки з прав людини
2.      Дмитро Гройсман (Dmytro Groisman) – Координатор Вінницької правозахисної групи
3.      Микола Княжицький (Mykola Knyazhyckyy) – директор телеканалу TVi
Про спікерів:
Аркадій Бущенко – адвокат, правозахисник. Голова правління Української гельсінкської спілки з прав людини. Успішно представляв десятки справ проти України в Європейському суді з прав людини, автор кількох моніторингових досліджень щодо дотримання прав людини в Україні
Дмитро Гройсман -  юрист, правозахисник. Координатор Вінницької правозахисної групи, яка спеціалізується на боротьбі з катуваннями, захисті прав біженців та прав пацієнтів. Вінницька правозахисна група неодноразово зазнавала утисків та репресій з боку попередньої та нинішньої влади в Україні, наразі після незаконного обшуку та вилучення усього обладнання організації її діяльність паралізовано.
Микола Княжицький – відомий український журналіст, Директор телевізійного каналу TVi, який нещодавно втратив право на мовлення та більшість раніше виділених єфірних частот. Микола Княжицький звинувачував українську спецслужбу СБУ у незаконному зовнішньому спостереженні та втручанні в особисте життя, яке мало місце в 2010 році.
Мови конференції: Українська, російська та англійська

Місце проведення прес-конференції: Кімната Магретт (Room Magrette)  Міжнародний прес-центр Брюссель Résidence Palace - International Press Centre, Rue de la Loi 155 - Bloc C
1040 Brussels, Belgium, email : info@presscenter.org, tel : +32 (0)2 235 21 11, +32 (0)2 235 21 11, fax : +32 (0)2 235 21 10






Час проведення прес-конференції: з 11 до 12 години
Додаткова інформація та акредитація: +380632208055, +380672846450, email: vpg@ukr.net

Civil rights activists to "greet" Prezident Yanukovych in Brussels during EU-Ukraine summit next Monday

19 November 2010
Press-announce

Press Conference:

Ukraine’s European Integration and Human Rights – View from within

Ukraine’s leaders speak of their great expectations from the EU – Ukraine Summit due to take place on 22 November 2010 in Brussels.  On the agenda will be the issue of real, not symbolic, facilitation of the visa regime for Ukrainian nationals travelling to European Union countries, possible progress on agreeing the text of the EU – Ukraine Association Agreement, and on a free trade zone; developing bilateral cooperation and sectoral cooperation. Success in Ukraine’s aspirations towards European integration will undoubtedly be the course of many positive developments for all Ukrainian citizens and one can only hope that Ukrainian diplomacy will ensure Ukraine’s progress on the complex and long road to the EU.
Recognition and respect for democracy and human rights are fundamental European values and effective safeguards for their observance hinge on an effective and fair system of justice, public control over the activities of the authorities, the functioning of an independent press, transparency and openness of State institutions; as well as honest electoral systems free from manipulation and rigging.
It is these requirements that Ukraine must meet in order to be accepted into the EU. The Ukrainian authorities declare their commitment to European values yet has the human rights situation in Ukraine improved during the presidency of Viktor Yanukovych?  This question will be addressed at a press conference given by independent Ukrainian journalists and human rights activists who are specially travelling to Brussels in order to present another aspect of present Ukrainian reality.  They will provide information about killings and unlawful surveillance over journalists, pressure and harassment of human rights activists; flagrant violations of the right to peaceful assembly and the use against civic activists of the worst Soviet methods of punitive psychiatry.  This is also contemporary Ukraine which aspires to European security and comfort. Would integration of this Ukraine into united Europe be safe and comfortable for Europeans?  What could and should our European partners do to help Ukraine free itself from the legacy of its terrible totalitarian past and achieve real change, and not its imitation, in order to become a fully-fledged part of a united Europe?
Speakers
Arkadiy Bushchenko, Head of the Board of the Ukrainian Helsinki Human Rights Union
Dmytro Groisman, Coordinator of the Vinnytsa Human Rights Group
Mykola Knyazhytskyy, Director of TV Channel TVi

About the speakers
Arkadiy Bushchenko – bar lawyer, human rights defender; Head of the Board of the Ukrainian Helsinki Human Rights Union. Arkadiy has successfully represented applicants in dozens of cases against Ukraine in the European Court of Human Rights and is the author of various works monitoring the human rights situation in Ukraine.
Dmytro Groisman – lawyer, human rights defender; Coordinator of the Vinnytsa Human Rights Group which focuses on fighting torture, as well as on refugee and patients’ rights. The Vinnytsa Human Rights Group has on a number of occasions been subjected to pressure and harassment, both under the previous and present regimes. At present, following an unlawful search and the removal of all the organizations’ equipment its activities have been paralyzed.
Mykola Knyazhytskyy is a well-known Ukrainian journalist and the Director of TVi which recently lost the broadcasting rights and most of previously allocated frequencies. Mykola Knyazhytskyy has accused the Ukrainian Security Service [SBU] of unlawful surveillance and intrusion in his private life in 2010.

Press conference languages: 
English, Ukrainian and Russian
Time         11.00-12:00, 22 November 2010
Location:        The Magrette Room, International Press Centre, Rue de la Loi 155 - Bloc C  1040 Brussels, Belgium

 


email : info@presscenter.org, tel : +32 (0)2 235 21 11, +32 (0)2 235 21 11, fax : +32 (0)2 235 21 10
Additional information and accreditation: +380632208055, +380672846450, vpg@ukr.net

четвер, 21 жовтня 2010 р.

Україна -2010. Каральна психіатрія?



НА ЗУСТРІЧ 60-й річниці з дня підписання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод: ПРОКУРАТУРА ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ НАМАГАЄТЬСЯ ВІДРОДИТИ КАРАЛЬНУ ПСИХІАТРІЮ?


       Тисячі громадян Радянського Союзу, не згідних з існуючим в країні ладом, чи просто активно невдоволених тими чи іншими порушеннями на роботі, в побуті чи, навіть в культурі стали жертвами сумнозвісної каральної психіатрії, коли здорові люди визнавалися лікарями, що обслуговували режим – психічнохворими і кидалися до так званих «психушок». Україна, яка в 1997 році ратифікувала Європейську Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод, категорично відмовилась від методів каральної психіатрії, декларуючи відданість лікарів-психіатрів лише меті підтримки та збереження психічного здоров‘я людини.

       Проте чи залишається Україна вірною задекларованим обіцянкам ніколи не використовувати психіатрію для придушення опозиційної політичної діяльності, припинення критики та скарг громадських активістів чи просто небайдужих людей.

       Сьогодні наші громадські організації змушені оприлюднити жахливу інформацію про те, що органами прокуратури у Вінницькій області, зокрема – прокуратурою Ленінського району м.Вінниці організоване цькування, та переслідування громадського активіста, та профспілкового діяча. При цьому прокуратура регулярно звертається до обласної психоневрологічної лікарні ім.Ющенка з «проханнями»  звернутися до суду за згодою на проведення примусового психіатричного огляду вказаного громадянина.

       Чим же так бентежить Андрій Бондаренко вінницьких прокурорів? Виявляється, пан Бондаренко є Головою унікальної громадської організації – Руху «Прокуратура Вінниччини без корупції», офіційно зареєстрованої у Вінниці в статусі юридичної особи (код ЄДРПОУ №37085142).




Одночасно Андрій Бондаренко є профспілковим діячем – заступником голови Вінницької обласної організації  Всеукраїнської незалежної профспілки «Трудящі». Ведучи боротьбу проти бездіяльності прокуратури щодо невиплат роботодавцями заробітної плати найманих працівникам, та проти інших дій прокурорських працівників, які на думку членів громадської організації та профспілки порушують права людини, Андрій Бондаренко «бомбардує» державні органи скаргами, та представляє інтереси людей в судах. Натомість прокуратура, яка зобов‘язана контролювати дотримання прав та свобод людини, сприяє примусовій психіатричній госпіталізації громадського активіста.

       Нашими організаціями отримано доступ до унікальних документів – листів прокуратури до психіатричної лікарні щодо пана Бондаренка. Вони вражають своїм цинізмом та підлістю. Так в листі від 15/05/2007 року, прокурор Ленінського району м.Вінниці Янків просить головного лікаря психіатричної лікарні «надати Андрію Бондаренко психіатричну допомогу, провівши йому психіатричну експертизу та психіатричний огляд в примусовому порядку».






Причина банальна, як вказано в листі прокурора, пан Бондаренко звертається до прокуратури з надуманими скаргами, «численність яких досягла біля 50», «в яких він викладає наклеп на працівників різних установ, працівників прокуратури». Через два роки – 27/01/2009 року той самий прокурор Ленінського району Вінниці Янків повторно просить психлікарню порушити перед судом питання примусового психіатричного обстеження гр-на Бондаренко. Цього разу серед підстав – «91 скарга Бондаренка, які було направлено до органів прокуратури, правоохоронних органів та судів».




Попри те, що суди чотири рази ставали на захист Андрія Бондаренка, відмовляючи в примусовому психіатричному обстеженні, попри проходження ним добровільно психіатричного огляду, в ході якого жодних патологічних розладів не було встановлено, психіатрична лікарня ім.Ющенка за підтримки прокуратури наполегливо намагаються запроторити Бондаренка на примусове обстеження, і можна лише уявити, чим воно може закінчитися в ситуації, коли за правами примусово госпіталізованих в лікарні здійснює нагляд прокурор саме тієї прокуратури, яка має конфлікт з Андрієм Бондаренко.

       В цій ситуації громадський активіст Анлрій Бондаренко пішов на безпрецедентний крок, він у відкритому відео зверненні до Уповноваженого ВР України з прав людини Н.І.Карпачової та до Міністра охорони здоров‘я України Зиновія Митника просить провести йому незалежний, фаховий психіатричний огляд, з метою нарешті вирішити пирішити питання щодо стану його психічного здоров‘я.
     
Підтримуючи цю ініціативу громадянського та профспілкового активіста, наші організації закликають Генеральну Прокуратуру України перевірити законність звернень органів прокуратури Вінницької області до медичних закладів щодо ініціювання питання про примусове психіатричне обстеження громадянина Бондаренка. Ми звертаємося до Голови Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин Олега Зарубінського та Комітету з питань охорони здоров'я Верховної Ради України Тетяни Бахтеєвої з проханням ініціювати спільну з МОЗ України перевірку законності дій лікарів Вінницької психіатричної лікарні ім.Ющенка, які чотири рази безуспішно ставили перед судами питання про надання згоди на примусове психіатричне обстеження Андрія Бондаренка.

            В п‘ятницю 22 жовтня 2010 року, коли в Верхвній Раді України відбудеться урочисте засідання, присвячене 60й річниці здня підписання Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод наші організації проведуть у Вінниці прес-конференцію, присвячену дотриманню прав людини щодо споживачів психіатричної допомоги. Участь в цій прес-конференції візьме також і Андрій Бондаренко. Про час та місце проведення прес-конференції буде оголошено додатково.

понеділок, 18 жовтня 2010 р.

«Репресії фірмові міліцейські під порносоусом». Чи вдасться міліції, прикриваючись боротьбою за моральність, розгромити Вінницьку правозахисну групу?

18 жовтня 2010 року
Для негайного розповсюдження!


          15 жовтня 2010 року співробітники МВС України провели обшук в помешканні координатора Вінницької правозахисної групи Дмитра Гройсмана. Підставою для проведення обшуку приміщення стала постанова судді Ленінського райсуду м.Вінниці Л.Ковальчук,

четвер, 14 жовтня 2010 р.

У Львові влада переслідує правозахисників та порушує права громадян на мирні зібрання

14 жовтня 2010 року
Для негайного розповсюдження!

Застосування адміністративного арешту громадських активістів львівської громадської організації «Вартові закону» Олексія Верєнцова та Ігора Танічкевича є репресіями влади щодо правозахисників та грубим порушенням права людини на свободу мирних зібрань

          Вінницька правозахисна група рішуче засуджує грубі репресії української міліції відносно активістів львівської громадської організації «Вартові закону», яка широко відома своєю безкомпромісною боротьбою зі зловживаннями місцевої влади в сфері комунального обслуговування населення та спротивом порушенням прав людини з боку органів прокуратури та міліції.

          14 жовтня 2010 року суддею Галицького райсуду м.Львова Серьодкіною І.М., по сфабрикованих матеріалах адміністративної справу було засуджено до трьох діб адміністративного арешту активістів-правозахисників громадської організації «Вартові закону» Олексія Верєнцова та Ігора Танічкевича. Підставою для адміністративного покарання стала акція протесту організації «Вартові закону» проти зловживань та порушень прав людини в прокуратурі Львівської області, яку кілька десятків активістів провели 12 жовтня 2010 року. В ході акції протесту до пікетувальників прибув начальник Галицького райвідділу міліції у Львові та інший офіцер, які намагався незаконно застосувати силу до пікетувальників, провокували протестуючих на конфлікт. Все це задокументовано на численних відео та фотоматеріалах.

          13 жовтня міліція з дому забрала відомого в Львові правозахисника Олексія Верєнцова та незаконно затримала його більш ніж на добу, без належного оформлення в ізолятор тимчасового тримання. Сьогодні 14 жовтня Олексія Верєнцова та Ігора Танічкевича було засуджено до трьох діб адміністративного арешту за, нібито злісну непокору законним вимогам співробітників міліції та порушення порядку проведення мирних заходів. При цьому судове засідання були проведені з кричущими порушеннями процесуальних прав осіб, що притягуються до адміністративної відповідальності. Суддя Серьодкіна заявила Олексію Верєнцову в присутності журналістів та глядачів, що йому не потрібен адвокат, оскільки він «сам є правозахисником і захищає інших людей». Суддя також відмовилася ознайомитись з численними відеоматеріалами про події біля прокуратури Львівської області, заявивши в судовому зсідання, що «її комп‘ютер не тягне дивится відео».

          Вінницькій правозахисній групі вдалося отримати копію постанови суду по справі Верєнцова. Цей «документ» вражає безграмотністю та цинізмом. Попри приписи Конституції України, та багатолітню практику Європейського суду з прав людини, суддя Серьодкіна вважає, що громадянам України для проведення мирного зібрання потрібні дозволи Львівської міської ради, без яких зібрання є «незаконними». На цьому було побудовано судове рішення, яке може коштувати громадським активістам по три доби життя.

          Вінницька правозахисна група закликає Президента України Віктора Януковича невідкладно просити Генерального прокурора України в порядку Ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення скористатися правом на опротестування постанов Галицького районного суду щодо Олексія Верєнцова та Ігора Танічкевича.

          Ми просимо Уповноваженого ВР України з прав людини Ніну Карпачову відкрити провадження Уповноваженого щодо грубих порушень прав людини на свободу мирних зібрань та мирний ненасильницький протест в м.Львові.

Ми звертаємось до представників організацій громадянського суспільства та ЗМІ всієї України з проханням всіляко поширювати інформацію про репресії відносно правозахисників та порушення конституційних прав людини на свободу мирних зібрань в Україні.

Ми просимо всесвітньовідому правозахисну організацію «Міжнародна Амністія» визнати Олексія Верєнцова та Ігора Танічкевича в‘язнями сумління та розпочати міжнародну кампанію за їх негайне та безумовне звільнення.

Закликаємо усі організації та приватних осіб, які підтримують наше звернення – поставити під ним свої підписи.

Во Львове власть преследует правозащитников и нарушает право граждан на мирные собрания

14 октября 2010 года
Для немедленного распространения!

Применение административного ареста против общественных активистов львовской общественной организации «Стражи закона» Алексея Веренцова и Игоря Таничкевича является репрессиями власти в отношении правозащитников и грубым нарушением права человека на свободу мирных собраний


Винницкая правозащитная группа решительно осуждает грубые репрессии украинской милиции в отношении активистов львовской общественной организации «Стражи закона», известной своей бескомпромиссной борьбой со злоупотреблениями местной власти в сфере коммунального обслуживания населения и противодействием нарушениям прав человека органами прокуратуры и милиции.

14 октября 2010 судьей Галицкого райсуда Львова Серёдкиной И.М., по сфабрикованным материалам дела об административном правонарушении были приговорены к трем суткам административного ареста активисты-правозащитники общественной организации «Стражи закона» 
Алексей Веренцов и Игорь Таничкевич. Основанием для административного наказания стала акция протеста организации «Стражи закона» против злоупотреблений и нарушений прав человека в прокуратуре Львовской области, которую несколько десятков активистов провели 12 октября 2010 года. В ходе акции протеста к пикетчикам прибыл начальник Галицкого райотдела милиции  Львова и другой офицер, которые пытался незаконно применить силу к пикетчикам, провоцировали протестующих на конфликт. Все это задокументировано на многочисленных видео и фотоматериалах.

13 октября милиция забрала из дома известного львовсвкого правозащитника Алексея Веренцова и незаконно задержала его более чем на сутки, без надлежащего оформления в изолятор временного содержания. Сегодня 14 октября Алексей Веренцов и Игорь Таничкевич были приговорены к трем суткам административного ареста за, якобы, злостное неповиновение законным требованиям сотрудников милиции и нарушение порядка проведения мирных мероприятий. При этом судебные заседания были проведены с вопиющими нарушениями процессуальных прав лиц, привлекаемых к админстративной ответственности. Судья Серёдкина заявила Алексею Веренцову в присутствии журналистов и зрителей, что ему не нужен адвокат, поскольку он «сам является правозащитником и защищает других людей». Судья также отказалась ознакомиться с многочисленными видеоматериалами о событиях возле прокуратуры Львовской области, заявив в судебном свертывания, что «ее компьютер не тянет смотреть видео».

       Винницкой правозащитной группе удалось получить копию постановления суда по делу Веренцова Этот «документ» поражает безграмотностью и цинизмом. Несмотря на предписания Конституции Украины, и многолетнюю практику Европейского суда по правам человека, судья Серёдкина считает, что гражданам Украины для проведения мирного собрания нужны разрешения Львовского городского совета, без которых собрания является «незаконными». На этом было построено судебное решение, которое может стоить общественным активистам по трое суток жизни.

       Винницкая правозащитная группа призывает Президента Украины Виктора Януковича безотлагательно просить Генерального прокурора Украины в порядке ст.294 Кодекса Украины об административных правонарушениях воспользоваться правом на опротестование постановлений Галицкого районного суда относительно Алексея Веренцова и Игоря Таничкевича.

       Мы просим Уполномоченного ВР Украины по правам человека Нину Карпачеву открыть производство Уполномоченного о грубых нарушениях прав человека на свободу мирных собраний и мирный ненасильственный протест в г. Львове.

        Мы обращаемся к представителям организаций гражданского общества и СМИ всей Украине с просьбой всячески распространять информацию о репрессиях в отношении правозащитников и нарушениях конституционных прав человека на свободу мирных собраний в Украине.

      Мы просим всемирно известную правозащитную организацию «Международная Амнистия» признать Алексея Веренцова и Игоря Таничкевича узниками совести и начать международную кампанию за их немедленное и безусловное освобождение.

       Призываем все организации и частных лиц, поддерживающих наше обращение - поставить под ним свои подписи.


понеділок, 27 вересня 2010 р.

Кримінальну справу відносно колишнього начальника Стрижавської виправної колонії №81, він же колишній в.о. заступника Начальника Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області, він же колишній «пахан зони №81», Магомаєва Магомеда Расуловича передано до суду для розгляду по суті

Останніми днями до Вінницької правозахисної групи звертається багато представників ЗМІ з проханням прокоментувати чутки про те, що органами прокуратури завершено досудове слідство щодо колишнього начальника Стрижавської виправної колонії №81 Магомаєва Магомеда Расуловича

Вінницька правозахисна група, яка протягом багатьох років повідомляла суспільство про численні факти порушень прав людини та злочинів щодо засуджених в СВК №81,
і яка першою поширила інформацію про зникнення ще на початку 2009 року з Стрижавської колонії №81 засудженого Совача, сьогодні готова підтвердити, що ми володіємо достовірною інформацією про те, що органами прокуратури дійсно завершено досудове слідство по кримінальній справі по обвинуваченню Магомаєва М.Р. в приховуванні протягом майже півроку інформації про втечу засудженого Совача і справа спрямована до суду першої інстанції для розгляду по суті.

Цікаво, що після порушення кримінальної справи полковник внутрішньої служби, Заслужений юрист України Магомаєв Магомед Расулович не тільки не був відсторонений від посади начальника СВК №81, але й отримав підвищення по службі – будучи переведеним на посаду в.о. Заступника начальника Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області, з якої кілька днів тому і звільнився на пенсію.

Вінницька правозахисна група вітає те, що держава України спромоглася принаймні уперше довести до кінця досудове слідство щодо посадової особи такого рангу системи виконання покарань. Ми закликаємо забезпечити проведення гласного, публічного та справедливого судового процесу над М.Р.Магомаєвим із беззастережним забезпеченням його прав людини як підсудного, включно з правом на презумпцію невинуватості, правом на захист та врахуванням стану його здоров‘я при обрані міри запобіжного захисту. Одночасно Вінницька правозахисна група висловлює надію, що держава буде здатна забезпечити фізичну присутність підсудного Магомаєва М.Р. у судовому процесі.

Вінницька правозахисна група ще раз заявляє, що в період керівництва Стрижавською виправною колонією №81 паном Магомаєвим М.Р., у вказаній установі було скоєно цілу низку страшних тяжких злочинів проти прав людини. Ми продовжимо збір інформації про ці злочину і будемо наполегливо вимагати, аби усі посадові особи, винуваті у їх вчиненні, були притягнуті до відповідальності, відповідно до закону. Ми просимо усіх осіб, яким відомо про факти злочинних дій співробітників адміністрації СВК №81 в період керівництва Магомаєва М.Р., який офіційно називав себе «паханом зони», звертатися до нас для належного відео-документування вказаних повідомлень і передачі їх для реагування органам прокуратури.

Координатор ВПГ
Дмитро Гройсман

Уголовное дело в отношении бывшего начальника Стрижавской исправительной колонии № 81, он же бывший и.о. заместителя Начальника Управления Государственного Департамента Украины по вопросам исполнения наказаний в Винницкой области, он же бывший «пахан зоны № 81», Магомаева Магомеда Расуловича передано в суд для рассмотрения по существу

В последние дни в Винницкую правозащитную группу обращаются многие представителям СМИ с просьбой прокомментировать слухи о том, что органами прокуратуры якобы завершено досудебное следствие в отношении бывшего начальника Стрижавской исправительной колонии № 81 Магомаева Магомеда Расуловича.

Винницкая правозащитная группа, которая в течение многих лет сообщала обществу о многочисленных фактах нарушений прав человека и преступлений в отношении осужденных в СИК № 81,
и которая первой распространила информацию о пропаже еще в начале 2009 года из Стрижавской колонии № 81 осужденного Совача, сегодня готова подтвердить, что мы владеем достоверной информацией о том, что органами прокуратуры действительно завершено досудебное следствие по уголовному делу по обвинению Магомаева М.Р. в сокрытии на протяжении почти полугода информации о побеге осужденного Совач и дело направлено в суд первой инстанции для рассмотрения по существу.

Интересно, что после возбуждения уголовного дела полковник внутренней службы, Заслуженный юрист Украины Магомаев Магомед Расулович не только не был отстранен от должности начальника СИК № 81, но и получил повышение по службе - будучи переведенным на должность и.о. Заместителя начальника Управления Государственного Департамента Украины по вопросам исполнения наказаний в Винницкой области, с которой несколько дней назад благополучно уволился на пенсию.

Винницкая правозащитная группа приветствует то, что государство Украина смогло по крайней мере впервые довести до конца досудебное следствие относительно должностного лица системы исполнения наказаний такого ранга. Мы призываем обеспечить проведение гласного, публичного и справедливого судебного процесса над М. Р.Магомаевым с безоговорочным обеспечением его прав человека как подсудимого, включая право на презумпцию невиновности, право на защиту и учет состояния его здоровья при избраннии меры пресечения. Одновременно Винницкая правозащитная группа выражает надежду, что государство будет способно обеспечить физическое присутствие подсудимого Магомаева М.Р. в судебном процессе.

Винницкая правозащитная группа еще раз заявляет, что в период руководства Стрижавской исправительной колонией № 81господином Магомаевым М. Р., в указанном учреждении было совершено целый ряд страшных тяжких преступлений против прав человека. Мы продолжим сбор информации об этих преступления и будем настойчиво требовать, чтобы все должностные лица, виновные в их совершении, были привлечены к ответственности согласно закону. Мы просим всех лиц, которым известно о фактах преступных действий сотрудников администрации СИК № 81 в период руководства Магомаевым М.Р., официально называвшим себя «паханом зоны», обращаться к нам для надлежащего видео-документирования указанных сообщений и передачи их для реагирования органам прокуратуры.

Координатор ВПГ
Дмитрий Гройсман